<<
>>

Українські землі у складі Австро-Угорської імперії (Східна Галичина; Північна Буковина; Закарпаття)

— Гальмування промислового розвитку (кількісна перевага дрібних підприємств; повільний розви­ток промисловості; кустарно-ремісничий характер промисловості; незацікавленість австрійського уряду в промисловому розвитку регіону, свідоме гальмування австрійським урядом розвитку еко­номіки західноукраїнських земель (більш високіподатки, низьке фінансування, створення кра­щих умов для австрійських підприємців тощо), консервація економічної відсталості; перетворен­ня західноукраїнських земель на джерело сиро­вини та ринок збуту (система державного мита блокувала продаж готової продукції за кордон); домінування іноземного капіталу; нерівномірний розвиток галузей промисловості; перевага галу­зей добування та первісної обробки сировини).

— Повільний розвиток капіталістичних відно­син у сільському господарстві (наявність пере­житків кріпацтва; збереження церковного зем­леволодіння; зменшення кількості поміщицьких маєтків, зосередження земель у руках невеликої групи найвпливовіших поміщиків; диференціація селянства, аграрне перенаселення; низька продук­тивність сільського господарства).

— Еміграція населення до Канади, США, Аргенти­ни, Бразилії та інших країн.

— Політична система управління пристосована до здійснення в західноукраїнських землях велико­державної колонізаторської політики цісарського уряду (вся адміністративна влада в Галичині, як і на Буковині, зосереджувалася в руках намісників, яких призначав імператор; їм підпорядковувалися поліція та місцеві органи управління — повітові старости, бурмістри в містах і війти в селах).

— Наростання українського національно-визвольно­го руху.

— Піднесення страйкової боротьби українських робітників і селян (страйк львівських будівель­ників у червні 1902 р., страйк сільськогосподарсь­ких робітників у Східній Галичині влітку 1902 р., страйкова боротьба нафтовиків у дрогобицько-бориславському нафтовому регіоні в 1904 р.).

— Великий досвід роботи в умовах Австро-Угорської конституційної монархії легальних західно­українських політичних партій, створених на­прикінці XIX ст.

— Значна роль греко-католицької церкви.

— Перевага ідеї політичної самостійності України як кінцевої мети, перший крок до неї — автономія України.

<< | >>
Источник: Історія України. Лекції. 2016

Еще по теме Українські землі у складі Австро-Угорської імперії (Східна Галичина; Північна Буковина; Закарпаття):

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -