Українські січові стрільці
ЛегіонУкраїнськихсічовихстрільців—українське військове формування в складі австро-угорської армії, що діяло на російському фронті у 1914-1918 рр.
Легіон Українських січових стрільців чисельністю 2,5 тис.
чол. було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий. Його ядро становили активісти молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Першим командиром УСС став директор приватної української гімназії М. Галущинський.Видатними старшинами УСС були М. Баран, Г. Коссак, Т. Рожанківський. Бойове хрещення легіону відбулося на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах (27-28 вересня 1914 р.). «Усуси» брали участь у битвах на горі Маківка (29 квітня — 2 травня 1915 р.), під Болеховим (30 травня — 1 червня 1915 р.), Галичем (кінець червня 1915 р.), у межиріччі Серету і Стріпи (28 серпня — 2 вересня 1915 р.). У грудні 1915 р. курені УСС були переформовані у полк. Але після поразки стрільців під Потуторами в серпні 1916 р. було дано наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного. У ході битви під Бережанами (гора Лисоня) «усуси» зазнали значних втрат і були відведені в тил. Лише взимку 1917 р. вони знову повернулися на фронт. Легіон січових стрільців вирізнявся високим бойовим духом і відмінною дисципліною. Стрільці були переконані, що борються за свободу України, давали дві присяги: народу України і Австрійській імперії. Офіцери виховували особовий склад у патріотичному дусі. Пізніше УСС стали основою для створення Української національної армії. Ставлення українських політичних сил та громадських організацій Наддніпрянщини до війни
Товариство українських поступовців (ТУП) закликало до підтримки Російської імперії, сподіваючись на надання автономії Україні в майбутньому. Пізніше воно перейшло на позиції нейтралітету.
В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП)відбувся розкол, спричинений різним ставленням до війни: група на чолі з С. Петлюрою закликала до підтримки воєнних зусиль Росії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України.
Карпато-Руський визвольний комітетбув створений у Києві емігрантами з Галичини та виступав за возз'єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів.
Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і містбув створений з метою підтримки російської армії. Членами комітету були відомі представники українського національного руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський.