Українське Причорномор'я

— До монгольської навали Причорномор'я нале­жало половцям — тюркомовним кочовикам. Після утворення Золотої Орди в середині ХНІ ст. при­чорноморські степи увійшли до її безпосередніх володінь, а на їхніх мешканців поширилася назва татари.

— Середина XV ст. ознаменувалася розпадом Золо­тої Орди.

— У 1449 р. за сприяння великого литовського кня­зя Вітовта Хаджі-Гірей проголосив себе незалежним правителем Кримського ханства зі столицею в Бах­чисараї. Його влада поширювалася на Крим, пониззя Дніпра, Приазов'я, Прикубання.

— У 1475 р. Туреччина завойовує Кафу (Феодосія), Мангуп, Перекоп і змушуй хана Менглі-Гірея у 1478 р. розірвати зв'язки з Литвою й стати васалом Османсь­кої імперії. Зміна союзника Кримського ханства мала трагічні наслідки для України: з 1482 р. кримські татари щороку здійснювали походи за здобиччю на українські землі. Головною метою нападників був ясир — полонені, яких продавали на невільницьких ринках.