Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XIX ст.

1. Заперечувалося існування українського народу, українську мову оголошено говіркою російської. Історик М^Погодін доводив, що українського на­роду ніколи не існувало (1856 р.).

2. 1863 р. — видання таємного Валуєвського цирку­ляра(автор — міністр внутрішніх справ П. Валуєв):

— заявлено, що « малоруської мови не було, немає і не може бути»;

— призупинено видання шкільних і релігійних видань українською мовою.

Отже, метою циркуляра було не допустити поши­рення освіти серед селянства. 3. 1876р. видано Емський указ, який заборонив:

— друкувати будь-які книги українською мо­вою;

— ставити українські театральні вистави (заборо­ну знято у 1881 р.);

— влаштовувати концерти з українськими пі­снями;

— ввозити українську літературу, надруковану за кордоном, без спеціального дозволу;

— перекладати чужоземну літературу україн­ською мовою;

— викладати українською мовою в початкових 'школах.

Указ стримував розвиток української культури та призвів до тимчасової дезорганізації українського руху в Наддніпрянщині.

Як і в першій половині XIX ст., визвольний рух на українських землях був представлений російським, польським та українським напрямками.