Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.)
— перша українська політична партія.
Засновники:І. Франко, М. Павлик. Програма-мінімум
— Досягнення матеріального добробуту трудящих.
— Усунення експлуатації.
— Проведення економічних реформ.
Програма-максимум— Утвердження соціалізму.
— Демократизація суспільного життя.
— Піднесення національної самосвідомості українців.
— Автономія України.
У 1895 р. Ю. Бакинськийопублікував брошуру «икгаіпа irredenta» («Україна уярмлена»), в якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності. РУРП внесла корективи до програми, поставивши незалежність України перспективною метою.
До Української національно-демократичної партії (УНДП, 1899 р.) увійшли народовці, незадоволені «новоерівськими» компромісами, та радикали, які відмовлялися від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї. Стала найчисленнішою українською партією.
Засновники:В. Будзиновський, Ю. Романчук, К. Левицький та Є. Левицький, В. Охримович. : Програма
— Виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями.
— Створення єдиної української національної провінції Австро-Угорщини з власним сеймом та адміністрацією.
— Головна мета — соборність і незалежність України.
Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) була створена внаслідок об'єднання лівих радикалів та соціалістів, які не увійшли до Польської соціал-демократичної партії. Нечислена партія.
Засновники:М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський. Програма
— Досягнення соціалізму шляхом реформ.
— Захист інтересів робітників.
— Парламентські методи боротьби.
— Перспективна мета — незалежна Українська республіка.
Особливості національно-визвольного руху на Буковині та в ЗакарпаттіУ Буковиніпочаток руху припадає на 60-ті роки XIX ст. Відставання від Галичини ліквідоване тільки наприкінці XIX ст.
— У Чернівцях (адміністративному центрі) половина населення була німецькомовною, третину мешканців становили євреї.
— Першими національними організаціями стали москвофільські («Руська бесіда», 1869 р.).
— Національний рух формувався під значним впливом галицького народовства.
— Утворилася «буковинська трійця» у складі письменників Юрія Федьковича та братів Сидора і Григорія Воробкевичів, яка стояла на народов-ських позиціях.
— 1875 р. — відкриття Чернівецького університету, частину викладачів якого склали галицькі українці (зокрема народовець Г. Онишкевич очолив кафедру української філології).
— 1885р. — видання української газети «Буковина», яку редагував Ю. Федькович.
На Закарпатті розвиток українського руху відбувався надзвичайно повільно через економічну відсталість та національні утиски з боку уряду Угорщини.
— Політика мадяризації.
— Скорочення українських початкових шкіл від 479 у 1874 р. до нуля у 1907 р.
— Панування москвофільства до кінця XIX ст.
— Діяльність «Товариства Св. Василя» в культурно-просвітницькій сфері була обмежена через жалюгідний матеріальний стан..