Розвиток української мови.
Публікація «Енеїди» І. Котляревського (1798 р.) — першого художнього твору розмовною українською, мовою, «Малоросійських оповідань» Г. Квітки-Основ'яненка (1834 р.). У1818 р. О.
Павловський написав «Граматику малоросійського наречія», в якій уперше розглянуто граматичну будову української мови, принципи її літературного та розмовного вжитку.— Відкриття в 1805 р. Харківського університету, що став центром українського духовного відродження. Гурток «Харківські романтики» під проводом І. Срезневського вивчав українську історію та культуру, впроваджував українську мову в літературний ужиток. Вийшли популярний журнал «Український вісник», фольклорно-етнографічні збірки «Запорізька старовина» (1833-1838 рр.).
— Із 30-х років XIX ст. українські літературні гуртки з'являються у Петербурзі й Москві; у 1841 р. у Петербурзі вийшов альманах «Ластівка», в якому всі твори були написані українською мовою.
— Заснування в 1834 р. Київського університету спричинило переміщення українського інтелектуального центру з Харкова до Києва. Київ став осередком археологічних, історичних, етнографічних, філологічних досліджень. Значення:
— видано перші етнографічні, історичні та літературні твори, які «відкрили» Україну та обґрунтували уявлення про те, що українці є окремим народом із власною культурою та традиціями;
— початок формування літературної української мови;
— визначено мету українського відродження — самостійність України.