Розпад СРСР
7 грудня 1991 р. — зустріч лідерів Білорусії (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин), України (Л. Кравчук) на урядовій дачі в Біловезькій Пущі).
8 грудня 1991 р. — офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
20 грудня 1991 р. — спеціальна заява Верховної Ради з уточненням, що СНД є об'єднанням незалежних держав і в жодному разі не може передбачати будь-яких наддержавних владних структур; Україна розбудовуватиме власні економічну, банківську, митну системи і буде впроваджувати в обіг власну валюту; Україна залишає за собою право припинити свою участь в угоді або в її окремих статтях.
21 грудня 1991 р. — підписання в Алма-Аті Декларації про утворення СНД керівниками незалежних Росії, України, Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистану
Основні засади угоди про створення СНД:
— збереження територіальної цілісності держав, недоторканність їхніх кордонів;
— співпраця з питань формування єдиного економічного простору, митної політики, екологічної безпеки, розвитку транспортно-комунікаційної сфери, боротьби з організованою злочинністю, зовнішньої політики тощо;
— забезпечення громадянам рівних прав і свобод;
— право кожної держави на власні збройні сили на базі збройних сил колишнього СРСР, які були розташовані на її території.
У результаті почалася нова епоха перебудови на демократичних засадах внутрішнього життя країн та пошук нових взаємовигідних форм співпраці між державами колишнього СРСР.
Наслідки розпаду СРСР для України:
— активізація національно-визвольного руху, зростання відцентрових настроїв у суспільстві;
— заборона Компартії України;
— підтримка більшістю колишніх комуністів ідеї незалежності України;
— здобуття волі Україною без кровопролиття в ході антикомуністичної демократичної революції;
— визнання незалежності України державами світу.