Російсько-турецькі війни
Росія вела війни з Туреччиною в другій половині XVIII ст. з метою посилення своїх політичних та економічних позицій у Північному Причорномор'ї, на Балканах та в країнах Близького й Середнього Сходу.
1768 – 1774 рр. – Кючук - Кайнарджійський мир (1774 р.)— Росія приєднала українські землі в межиріччі Дніпра й Південного Бугу до узбережжя Чорного моря, частину морського узбережжя з фортецям Керч, Єнікале, Кінбурн, Азов і таким чином здобула вихід до Чорного моря;
— Кримське ханство оголошене незалежною від Туреччини державою;
— Туреччина відновила автономію Молдавського князівства та Волощини, які фактично потрапили під протекторат Росії;
— російські торгові судна вільно плавають Чорним морем і проходять через протоки Босфор і Дарданелли
Наслідки:Посилена присутність Росії на Півдні України; відпала потреба в Запорозькій Січі (ліквідована в 1775 р.); у 1783 р. Кримське ханство увійшло до складу Російської імперії, внаслідок чого припинилися турецько-татарські набіги, в Криму ліквідовані рабовласництво та работоргівля, Крим приєднано до імперського російського ринку;
початок утисків татар, масові втечі татар до Туреччини.