Робота Верховної Ради у 2009 р.
Боротьба з кризою
• Антикризові закони надмірно політизувались і ставали предметом торгу, замість того щоб бути прийнятими як першочергово необхідні.
• Постійні блокування трибуни Партією регіонів та дебати щодо плану дій уряду у боротьбі з кризою стали виправданням бездіяльності парламенту та послабили контроль за виконавчою владою: лише у травні 2009 р.
уряд подав свою програму з урахуванням ідей опозиції.• Опозиційним силам було вигідне погіршення стану господарства та соціально-економічного життя в країні з метою дискредитації влади та персонально глави уряду Ю. Тимошенко.
• Активізувався соціальний популізм: закон про підвищення соцстандартів, запропонований Партією регіонів і підписаний Президентом у листопаді 2009 р., завдав удару по бюджету.
Відносини з урядом
• Неодноразові спроби висловити недовіру урядові Ю. -Тимошенко.
• Партія регіонів неодноразово виступала за звільнення міністра внутрішніх справ Ю. Луценка та міністра освіти І. Вакарчука.
• Через суперечності з Ю. Тимошенко змушений був піти у відставку міністр транспорту Й. Вінський.
У березні 2009 р. було звільнено міністра закордонних справ В. Огризко, у червні — міністра оборони Ю. Єханурова за звинуваченням у корупції у відомстві.
Квітень — червень 2009 р. — таємні переговори щодо утворення коаліції Партії регіонів та Блоку Юлії Тимошенко, що завершилися безрезультатно.
Відносини з Президентом
Президент та Верховна Рада перебували у стані конфлікту. Президент активно використовував право вето та оскаржував ухвалені закони у Конституційному Суді.
Народні депутати змогли подолати вето на окремі закони, зокрема про Регламент Верховної Ради, тимчасові слідчі комісії, закон про вибори та заборону грального бізнесу.
Президент підписав обтяжливий для бюджету закон про підвищення соцстандартів. Президент вніс до парламенту власний проект Конституції, у якому запропонував створення двопалатного парламенту, збільшення регіональних повноважень та новий спосіб формування Кабінету Міністрів.
Верховна Рада відмовилася направляти цей документ до Конституційного Суду.Скандали
Квітень 2009 р.— фракція БЮТ ініціювала утворення слідчої комісії з питання власності телеканалу «Інтер ». Це стало наслідком начебто викривленого висвітлення подій у країні, яке шкодило рейтингу та іміджу прем'єр-міністра. Травень 2009 р. — міністра внутрішніх справ Ю. Луценка було звинувачено у побитті поліцейських у німецькому аеропорті. Цю подію спробувала використати опозиція для відставки Ю. Луценка. Однак після проведеного Кабінетом Міністрів внутрішнього службового розслідування Ю. Луценко повернувся до виконання своїх обов'язків.
Червень 2009 р. — справа В. Лозинського (депутата від БЮТ), якого звинуватили у вбивстві. Під час слідства депутат зник. На початку 2010 р. Лозинський здався правоохоронним органам. Жовтень 2009 р. — «справа педофілів» —групаде-путатів від БЮТ, яких звинуватили у розбещенні дітей у Міжнародному дитячому центрі «Артек». Справа набула суспільного розголосу і була вдало використана політичними опонентами. Слідство триває.
Законодавча робота
Постійні блокування парламентської трибуни. За рік парламентарі ухвалили 235 законів, але найбільшого резонансу набули лише деякі з них, зокрема, Закон про вибори президента та Закон про підвищення соціальних стандартів.
• Провалено ухвалення закону про держбюджет України.
• Виборче законодавство залишилося розбалансованим, що у подальшому може дати змогу учасникам президентських перегонів затягнути процес оголошення переможця у судових процесах.
• Презентовано кілька проектів нової Конституції, орієнтованих на конкретних осіб, що претендували на посаду глави держави.
Розслідування справи Г. Гонгадзе
• Липень 2009 р. — арешт генерала О. Пукача, який перебував у міжнародному розшуку у зв'язку з розслідуванням справи про зникнення журналіста Г. Гонгадзе у 2000 р.
• На основі свідчень О. Пукача у Рокитнянському районі Київської області було знайдено фрагменти людського черепа, який, на думку слідства, належить Гонгадзе. На сьогодні дані експертизи, які б підтвердили або спростували ці заяви, відсутні.
• Досі не названі публічно імена замовників убивства журналіста.