Радянізація західних областей України
Радянізація — це система заходів, спрямованих на установлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських І землях.
Основні заходи радянізації:
— поширення радянського законодавства;
— уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони і т. ін.);
— направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);
— націоналізація промислових підприємств;
— конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;
— початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
— заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
— розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;
— українізація освіти, преси;
— уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
— суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;
— командно-адміністративні методи впровадження радянської політики;
— нехтування місцевих особливостей та традицій;
— утиски церкви, особливо греко-католицької;
— репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.
Результатом політики радянізації стало, з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого — зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів оунівців.