Прихід до влади Директорії та її діяльність у 1919 - 1920 роках.
14 листопада 1918 р. на закритому засіданні Національного союзу був створений орган для керівництва народним повстанням - Директорія. До її складу увійшли В.Винниченко (УСДРП) - голова; С.Петлюра (УСДРП) - головний отаман; Ф.Швець (селянський союз), П.
Андрієвський (УПСР), А. Макаренко (безпартійний). 13 грудня 1918 р. війська Директорії вступили до Києва. Прийшовши до влади, Директорія відновила закони УНР та призначила свій перший уряд на чолі з В.Чеховським.Становище нової влади було тяжким, як в середині країни, так і за її межами (на кордонах України зосереджувались польські, білогвардійські більшовицькі війська, які прагнули розгорнути бойові дії).
Серед членів Директорії також не було єдності дій та орієнтацій: одна частина членів її виступала за союз з більшовиками ( Винниченко, Чеховський, Шаповал); друга частина - за союз з Антантою проти більшовиків (її очолював С. Петлюра).
Внутрішня політика Директорії носила суперечливий характер:
- видала закон про скасування приватної власності на землю, але забороняла стихійний розподіл землі між селянами;
- прихильники Винниченка закликали до вирішення соціально-економічних проблем населення, а прихильники Петлюри - до укріплення армії та адміністративних органів.
Підсумки Державного будівництва в роки Директорії були невтішними. Багаторазові спроби створити дієву законодавчу, виконавчу, судову владу зазнали невдачі. Не було такої влади і на місцях. При наявності певних збройних сил, на які спиралася Ди- ректорія, регулярна, боєздатна армія так і не була створена. Не діяла фінансова система.
Такою ж непослідовною була і зовнішня політика Директорії. Вороже ставлення до більшовиків і Радянської Росії призвело до війни у січні-лютому 1919 р.. У цій війні Директорія зазнала поразки і звернулася по допомогу до країн Антанти.
Весною 1919 р. на Україну рушив новий і небезпечний загарбник - Денікін.
У травні він захопив Донбас, у червні - Харків та Катеринослав, 30 серпня - Київ. У липні 1919 р. війська Петлюри почали бойові дії на Правобережній Україні. У вересні 1919 р. почалася боротьба між денікінцями та петлюрівцями. Цією боротьбою скористалися більшовики. Протягом листопада- грудня 1919 р. радянські війська успішно провели контрнаступ проти сил Денікіна і в середині грудня визволили м. Київ. На початок 1920 р. практично вся територія УНР опинилася під контролем більшовиків. Спроба С. Петлюри заручитися підтримкою Польщі для продовження війни з більшовиками у 1920 р. закінчилася Ризьким мирним договором 1921р., який заборонив легальне існування Директорії. Так закінчилися спроби національних демократів побудувати українську самостійну державу.Які ж причини поразки українських демократичних сил?
1) Нерішучість у вирішенні соціально-економічних проблем. населення звужувала соціальну базу національного руху.
2) Пошук підтримки серед зовнішніх сил, яких народ сприймав як окупантів(німці, австрійці, поляки тощо).
3) Недооцінка більшовицької агітації та пропаганди на населення.
5