Причини поразок руських князівств:
— феодальна роздробленість, не подолана навіть перед лицем військової загрози;
— спрямовані удари монголів по окремих князівствах;
— великий досвід монголів у штурмуванні міст і фортець, здобутий у Китаї, Середній Азії, Закавказзі.
Золотоординське ярмо
Монгольська держава була поділена на чотири частини — улуси. Батиєві дістався західний улус Джучі, де була створена держава Золота Орда зі столицею в м. Сарай.Руські князівства потрапили в залежність від Золотої Орди, хоча й не входили до її складу. Таким чином на руських землях було встановлено іноземне ярмо. Воно проявилося передусім у таких сферах:
— економічна:данина становила десятину майна та продуктів, а якщо родина не могла розрахуватися, то данину сплачували людьми. Збирали данину монгольські урядовці, найвищого з яких називали баскаком;
— політична:право на князювання підтверджував ярлик монгольського хана, який давався князеві в обмін на сплату данини;
Ярлик — грамота-дозвіл на володіння землями.
— військова:князі делегували до монгольського війська воїнів та брали участь у походах. Руські землі були поділені на улуси між підлеглими Батиєві меншими ханами. Переяславська земля деякий час узагалі не мала свого князя.
Характерною рисою монгольського ярма на Русі було толерантне ставлення монголів до християнства і православного духовенства.
Особливості монгольського панування в Галицько-Волинському князівстві:
— князівство не ділилося на улуси;
— не було намісників-баскаків;
— правили власні князі;
— не сплачувало данину, лише мусило надавати військо для монгольських походів.
Таким привілеям сприяла зважена політика правителя князівства Данила Галицького. У 1245 р. Данило на вимогу Батия особисто відвідав Золоту Орду, де було підтверджено його право на князювання.