Причини феодальної роздрібненості Київської Русі.
Роздрібненість, що охопила Русь у ХІІ-ХІІІ ст., отримала назву феодальної, оскільки в її підвалинах поглиблювався процес феодалізації.
Феодальна роздрібненість стала закономірним прогресивним етапом у розвитку середньовічного суспільства.
Починаючи з 1132 р., Київська Русь втрачає політичну єдність і розпадається на десятки самостійних князівств і земель. В Україні найбільшими і найсильнішими стали Київське, Волинське, Г алицьке, чернігівське, Новгород-Сіверське і Переяславське князівства.Зупинимось на політичних та соціально-економічних причинах роздробленості Київської Русі.
Інтенсивний розвиток продуктивних сил потребував зробити відповідними виробничі відносини й устрій держави. Окремі землі Давньоруської держави настільки зміцнилися, що наявність київського центру не тільки перестало бути для них умовою зростання багатства та сили, але й стало на заваді подальшого розвитку удільних князівств та вирішення їхніх локальних потреб. Як наслідок посилюються відцентрові тенденції та прагнення до політичної самостійності.
Ще однією причиною роздробленості Київської Русі були її величезні розміри та багатоетнічний склад населення. Великий київський князь не міг самостійно управляти з центру і передавав частину своїх повноважень удільним князям, які ставали його політичними конкурентами і носіями сепаратистських тенденцій.
До складу Київської Русі входили різні етнічні племена, які так і не перетворилися в єдину народність у межах країни, а були об’єднані тільки владою князя й церкви. Це також створювало ґрунт для зростання сепаратизму.
Важливою причиною роздробленості був і економічний чинник. Зростання великого феодального землеволодіння, що передбачало перетворення умовного землеволодіння у спадкове володіння бояр і князів призводило до зміцнення місцевої феодальної верхівки. Вона мала свій апарат управління, свою дружину, контролює підвладні землі і все більше відчуває незручність від сильної великокнязівської влади, що посилює її потяг до самостійності.
Гігантська Русь на початок ХІІ ст. не могла вже успішно управляти економічним і політичним життям з Києва. Безперервні міжусобні війни, спустошливі набіги половців знесилили центр. Але з’явилися нові економічні та військово-політичні центри - конкурент Києва. Занепад Києва посилювався зміною торговельної кон’юнктури та появою поліцентрії у зовнішній торгівлі. Занепала торгівля з Візантією, а це призвело до зменшення княжих доходів, військової сили. Основні торговельні шляхи перемістилися з Середземного моря на узбережжя Атлантичного океану. Таким чином, Київ залишився поза основними торговельними шляхами. Удільні князі, навпаки, знаходили джерела збагачення, використовуючи місцеві природні ресурси та прибуткову торгівлю з сусідами. Особливо розвинувся, торгуючи з Заходом, Великий Новгород. Галицькі князі свою могутність базували на видобуванні солі та реалізації її по всій Русі. Нові міста сприяли зміцненню самостійності князівської влади, ставали джерелом фінансових надходжень і опорою політичного впливу удільних князів.
Феодальна роздробленість Київської Русі у ХІІ ст. поглиблювалась також пануванням натурального господарства. Оскільки спеціалізації виробництва на Русі не було, то відпадала потреба в економічних зв’язках між князівствами. Усі вони вирощували одні й ті ж самі злаки, овочі, займались тваринництвом, стаючи цілком самозабезпеченими державами. Це посилювало економічну самостійність бояр і князів, а це вело до їх політичної відокремленості.
Неврегульованість питання про головний принцип престо- лонаслідування підривала основи єдності Київської Русі.
Таким чином, феодальна роздробленість стала логічним наслідком оформлення феодального способу виробництва. Однак слід зазначити, що з добою роздробленості держава не зникає, вона змінює форму устрою: замість одноосібної монархії з’являється федеративна, коли державою управляє група найвп- ливовіших і найсильніших князів. Водночас не слід забувати про негативні наслідки роздробленості: ослаблення обороноздатності, міжусобні війни, страждання населення як від воєн, так і від нападів кочовиків.