Правління Володимира Великого (980-1015 рр.)

1) Своїх синів і вірних дружинників посадив у містах для контролю над місцевою знаттю; на зміну родо­племінному поділу суспільства остаточно прийшов територіальний;

2) завершив формування території Київської Русі, приєднавши племена білих хорватів, дулібів, в'ятичів, радимичів;

3) боронив Київську Русь від печенігів, для чого по­будував застави з військовими гарнізонами на кор­донах держави;

4) здійснив військову реформу: сформував військо з дружинників-слов'ян, а не з варягів;

5) провів релігійну реформу: близько 980 р.

У 988 р. Володимир захопив Корсунь (Херсонес) у Візантії і по­ставив вимогу віддати за себе сестру візантійських імператорів Анну, погрожуючи взяти Царград. Василь і Костянтин погоди­лися за умови хрещення Володимира. Князь хрестився у церкві Святого Василя в Херсонесі. Херсонес було повернуто Візантії як вено (весільний дарунок) за наречену.

6) сприяв розвиткові освіти;

7) розбудовував Київ як столицю держави: укріплена фортеця — «місто Володимира», церква Пресвятої Богородиці (Десятинна), князівські палаци;

8) першим почав карбувати золоті та срібні монети (срібники і златники), на яких зображувалися об­рази Христа й Володимира та тризуб;

9) шляхом династичних шлюбів зміцнив диплома­тичні зв'язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Норвегією, Швецією.

Значення прийняття християнства:

— дало поштовх розвиткові ремесел, особливо в архітектурі;

— сприяло розвиткові кам'яного зодчества, іконопи­су, мозаїки, фрески, Русь ознайомилася з антич­ними традиціями;

— запроваджено слов'янську писемність (кирили­цю);

— почалося літописання, поширилися книги;

— сприяло розвитку городництва;

— пом'якшилися звичаї;

— зміцнилося міжнародне становище Київської Русі;

— укріпилася князівська влада;

— сприяло створенню єдиного народу.