Повноваження Ради:
— оголошення війни і підписання миру;
— організація військових походів;
— покарання злочинців;
— розподіл угідь тощо.
Рішення Ради вважалися рішеннями всього війська і були обов'язковими для виконання; проводилася вона 2-3 рази на рік: 1 січня, 1 жовтня та після Великодня.
На радах обирали і козацьку старшину:— гетьмана, або кошового отамана,якому належала вища адміністративна, військова і судова влада на Січі. Гетьман вступав у дипломатичні відносини, затверджував судові вироки, очолював військо;
— військового суддю,який за відсутності гетьмана виконував його обов'язки;
— писаря, який очолював канцелярію;
— осавула, який відповідав за оборону Січі й організовував військову службу;
— обозного,який відав артилерією, займався комплектацією війська;
— військові служителі: довбиш, гармаш, товмач, кантаражний, шафар.
— Вибори старшини відбувалися 1 січня. Символами влади були клейноди — хоругви, булава, печатка, бунчук, литаври і пірнач.
— Старшину обирала і кожна паланка (полк), до яких входили 6-7 куренів. Кількість паланок змінювалася від 5 до 8.
— Отже, Запорозька Січ (Кіш) мала низку ключових ознак державності, які згодом були, використані при розбудові держави, та стала захисником від татарських нападів.
— Військове мистецтво козаків, на думку багатьох дослідників, не поступалося найкращим європейським арміям.
— Запорозька піхота вважалася найбоєздатнішою в Європі. Вона шикувалася у три шеренги: перша стріляла, друга подавала рушниці, третя заряджала їх. Козацька кіннота наступала лавою, тобто півколом, й атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
— Ефективно працювали сторожова й розвідувальні служби. «Маяки», запалені сторожею, створювали своєрідний світловий телеграф, яким повідомляли про наближення ворога.
— Для оборони козаки використовували табір — чотирикутне рухоме укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого розташовувалося козацьке військо. Табір використовували і в боях, і у переходах. У разі тривалої облоги або кругової оборони вози могли засипати землею, створюючи вал, а довкола викопували шанці («вовчі ями») із загостреними кілками на дні.
— Козаки вміли успішно штурмувати ворожі фортеці, здійснювали морські походи на своїх суднах-чайках.
— Реєстрове козацтво— це козаки, зараховані на військову службу Речі Посполитої й записані у спеціальні списки-реєстри.
Ідея створення козацького реєстру належала польському королю Сигізмунду І, який у 1524 р. запропонував сформувати для захисту південних кордонів держави наймане військо із запорозьких козаків.
Втілив цю ідею його наступник — Сигізмунд II Август. У 1572 р. 300 найманих козаків були записані в реєстр і отримали назву реєстрових. Пізніше реєстр збільшувався і становив, залежно від певнцх обставин, від 1 до 6 тисяч козаків (на середину XVII ст.).