Польський визвольний рух 50—60-х років XIX ст.
У 1863-1864 рр. відбулося чергове польське повстання проти панування Росії у Польщі.
На боці поляків воювали й українські загони під проводом А. Потебні, А. Красовського. Проте масової підтримки на Україні повстання не отримало, оскільки поляки відкидали право українців на власну державність і прагнули відновлення Польщі у кордонах 1772 р.
Як і попереднє, повстання закінчилося поразкою.Проте напередодні повстання відбувся розкол польського руху, про що свідчить діяльність хлопоманів.
Учасником хлопоманського руху був і Тадей Рильський — батько видатного українського поета Максима Рильського.
Хлопомани — таємний гурток частини польських студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе захисту інтересів українського народу. Вони спростовували твердження, що Правобережна Україна є частиною Польщі, а українська мова — діалект польської. Очолив гурток хлопоманів Володимир Антонович, майбутній професор і видатний історик. Мета хлопоманів:
— ліквідація царизму і кріпацтва;
— встановлення демократичної республіки на основі рівноправного добровільного співжиття українців, росіян і поляків. Діяльність:
— дотримання народних звичаїв, спілкування українською мовою, носіння українського народного одягу;
— збирання українського фольклору;
— просвітницька робота в селі, підняття національної самосвідомості селян.
Хлопомани припинили діяльність у селах унаслідок поліцейського тиску в 1861 р. і приєдналися до українських груп, що діяли в містах.