Початок національного відродження в Західній Україні

Передумови:

— покращення становища греко-католицького духо­венства внаслідок реформ Марії-Терезії та ЙосифаII;

— засвоєння західноєвропейських ідей у Львівсько­му університеті та «Барбареумі».

«Руська трійця»— гурток студентів Львівської семінарії на чолі з М. Шашкевичем (до нього входи­ли І. Вагилевич, Я. Головацький та ін.), створений у 1833 р. Головною метою «Руської трійці» вважалося формування патріотичного національного руху в Га­личині за допомогою просвітництва. Гуртківці склада­ли альманахи української літератури, найвідоміший із яких — «Русалка Дністровая» (1837 р.), перша україномовна книга, видана в Західній Україні (аль­манах був конфіскований австрійською владою).

Революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських земляхПочаток 1848 р. ознаменувався низкою буржуазно-демократичних революцій у європейських країнах — Франції, Італії, Німеччині, Австрії. їхньою складовою стали визвольні рухи бездержавних народів Східної та Центральної Європи, тому ці події одержали назву «Весна народів». Початок революції

15 березня 1848 р.австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламен­ту — рейхстагу.

Квітень 1848р.— скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщика­ми залишилися сервітути, за користування якими відтепер треба було платити. У Буковині панщину скасували у серпні, а на Закарпатті вона фактично існувала ще 5 років.

Сервітут— право користуватися (частково або спільно) чужою власністю. На правах сервітуту селяни користувалися спільно з |поміщиками лісами, луками, пасовиськами.

Квітень 1848 р.— поляки Галичини організува­ли у Львові Центральну раду народову, метою якої було створення Литовсько-Русько-Польської Речі По­сполитої; більшість поляків були переконані, що га­лицькі українці — це гілка польського народу. Під впливом Центральної ради народової створюється «Руський собор» — організація полонізованої ук­раїнської шляхти, яка не бажала відокремлення від польської верхівки. Це стало початком українсько-польського протистояння.

Один з членів «Руського собору» — І. Вагілевич, учасник «Руської трійці». Таким чином доля розвела колишніх союзників по різні боки національного руху. Травень 1848 р. — створення першої політичної української організації — Головної руської ради (ГРР).

Червень 1848р.— пропольські сили почали ство­рювати власну гвардію, а проукраїнські — загони стрільців. Протистояння загрожувало перерости у збройний конфлікт між поляками та українця­ми.

Липень 1848 р.— розпочав роботу австрійський парламент — рейхстаг; серед 383 депутатів до ньо­го входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Га­личини.

Жовтень 1848 р.— відбувся собор руських уче­них у Львові, перший з'їзд західноукраїнських діячів науки і культури.

Основні рішення:

— утверджено єдину граматику української мови;

— висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах;

— підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську.

Жовтень 1848 р.— у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури.

Першим завідувачем кафедрою української мови та літератури став Я. Головацький — учасник «Руськоїтрійці».

1—2 листопада 1848 р.— збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, національна гвардія розпущена, закрито всі періодичні видан­ня, заборонено збори й політичні товариства. Поча­ток реакції.

Березень 1849 р.— розпуск парламенту, скасу­вання демократичної конституції; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

Листопад 1848 — квітень 1850 р.— селянські повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Причини поразки революції:відсутність єдності між представниками різних етнічних груп західно­українського населення — українців з поляками, ук­раїнців з угорцями, — оскільки українцям відмовля­ли навіть у праві на обмежену автономію.

Головна руська рада (ГРР) 2 травня 1848 р. представники греко-католиць-кого духовенства й української інтелігенції створю­ють у Львові ГРР з метою захисту національних інте­ресів. Очолили ГРР Г. Яхимович і М. Куземський. Головною метою цієї організації був поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську); менша частина учасників прагнула створення слов'янської федерації або незалежної України. ГРР була розпу­щена у 1851р. Програмні вимоги ГРР:

— поділ Галичини на Західну та Східну;

— забезпечення для українців і поляків рівного дос­тупу до державних посад;

— запровадження української мови в діловодство.

— Зрівняння правах греко-католицького духовен­ства з представниками інших віросповідань;

— призначення на державні посади у Східній Гали­чині чиновників, які володіють українською мо­вою. Діяльність ГРР

— Видання української газети «Зоря Галицька».

— Створення «Галицько-Руської матиці» — ор­ганізації, що займалася виданням підручників українською мовою.

— Створення близько 50 місцевих рад у містах і се­лах, поширення революції на провінцію. Результати й наслідки революції

— Скасування панщини; покращення соціальногостатусу селянства.

— Політичні сили Австрійсько імперії визнали існу­вання в Галичині українського народу з власни­ми національними потребами. Західні українці досягли суттєвих результатів у національно-визвольному русі в порівнянні з іншими народами.

— Запровадження основ парламентського прав­ління.

— Уперше мешканці західноукраїнських земель сформулювали свої власні політичні програми та усвідомили себе як єдину національну спільноту з наддніпрянськими українцями.

— Головна руська рада стала першою в XIX ст. українською політичною організацією, яка ви­ражала інтереси та потреби українців.