Особливості соціально-економічного розвитку Західної України
Західна Україна наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинених регіонів імперії, ринку збуту вироблених там товарів.
Характерні риси сільського господарства:— екстенсивне землеробство, застаріла техніка спричиняли низьку товарність селянських господарств;
— більшість Селян були малоземельними, зростала кількість безземельних селян; багато селян виїздили на заробітки до інших регіонів;
— до селянських повинностей належали панщина, данина, чинші, військова служба (14 років);
— на Закарпатті розвивалося виноградарство, садівництво; у гірських районах поширеними були тваринництво, лісозаготівлі, полювання.
Характерні риси промисловості:
— у промисловості було зайнято близько 2% населення, переважна більшість підприємств належали до ремісничо-мануфактурних;
— переробка сировини відбувалася за межами регіону (нафта, ліс тощо);
— розвиток промисловості пожвавився тільки з 30-40-х років XIX ст. під впливом промислового перевороту; парові машини з'явилися тільки в середині 40-х років XIX ст.;
— майже не розвивалися традиційні галузі — шкіряна, текстильна, лісна, тютюнова — через конкуренцію німецької та чеської фабричної промисловості;
— на західноукраїнських землях було встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплатні та соціального захисту працівників. Характерні риси торгівлі:
— розвивалася зі зростанням товарного виробництва;
— у Західну Європу та провінції імперії з Галичини експортували сільськогосподарську продукцію, у Наддніпрянщину — деревину і тканини; з Північної Буковини вивозили вовну, ліс, лляну пряжу;
— до середини XIX ст. відбулося зменшення попиту на галицькі товари, скорочення експорту;
— імпорт переважав експорт майже в десять разів;
— купці рідко вкладали накопичені кошти у промислове виробництво. Соціальна структура:
— більшість населення становили селяни;
— українська шляхта була полонізована, румунізована або мадяризована, вищі щаблі суспільноїієрархиї займали іноземці — поляки, угорці, німці;румуни
— інтелігенція була нечисленною