Основні події політичного життя України на сучасному етапі

Зима — весна 2005 р.

• Початок конфронтації між різнорідними політич­ними групами, що сприяли перемозі В. Ющенка на виборах; Президентові доводиться лавірувати між трьома центрами — урядом (Юлія Тимошенко), секретаріатом (Олександр Зінченко) і Радою національної безпеки і оборони (Петро Порошенко).

• Для зміцнення своєї влади в регіонах В. Ющенко повністю замінює глав облдержадміністрацій на своїх прихильників.

• Уряд декларує початок кампанії зі скасуван­ня приватизаційних рішень колишньої влади, що призводить до неприязні по відношенню до Президента і його команди у східних районах країни.

• На міжнародній арені В. Ющенко отримує дружній прийом на Заході, Україну запрошують до НАТО, Євросоюз і ВТО, обіцяють визнати її країною з рин­ковою економікою.

• На противагу СНД і Росії на пострадянському про­сторі відроджується ГУАМ (Грузія — Україна — Азербайджан — Молдавія), створюється так звана Співдружність демократичного вибору, загострю­ються відносини з Росією.

Літо 2005 р.

• Віктор Ющенко врегульовує конфлікти між союз­никами «Помаранчевої революції» і втручається в економічні рішення уряду Ю. Тимошенко.

• Заявлена масштабна реприватизаційна кампанія обертається відміною результатів лише привати­заційного конкурсу «Криворіжсталі».

• Україна не вживає заходів щодо звільнення від енергозалежності від Росії. Нові зовнішньо­політичні союзники самі є споживачами енерго­ресурсів, а тому не готові поставляти Україні наф­ту і газ. Розгорається конфлікт з російським « Газ­промом», керівництво якого звинувачує Україну в розкраданні російського газу з.підземних газо­сховищ на українській території. «Газпром» по­переджає про різке підвищення цін на газ.

Осінь 2005 р.

• В. Ющенко відправляє у відставку уряд Ю. Тимо­шенко. Лідерка БЮТ йде в опозицію Президен­тові.

' Для того щоб забезпечити затвердження канди­датури Ю.

• Переговори з «Газпромом» заходять у глухий кут. Україна не в змозі платити за пред'явленими ра­хунками, а Росія відмовляється продовжувати «субсидувати українську економіку». У новий рік Україна входить, не підписавши контрактів на за­купівлю російського газу.

Зима 2006 р.

Новий рік починається з міжнародного сканда­лу — Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі російського газу з транзитних газопроводів. Досягнута угода щодо газу призводить до сканда­лу всередині країни. Давні супротивники і колишні союзники В. Ющенка, об'єднавшись у Верховній Раді, вимагають відставки уряду, але Ющенко не піддається тиску.

Весна 2006 р.

• Парламентська криза поступово перетікає у перед­виборчу кампанію і парламентські вибори.

• Пропрезидентський блок партій посідає лише третє місце. Не зважаючи на це, В. Ющенко про­тягом тривалого часу намагається сприяти відрод­женню і об'єднанню «помаранчевої коаліції» (БЮТ — НУНС «Наша Україна — Народна само­оборона» — СПУ).

Літо 2006 р.

• Перехід СПУ на сторону Партії регіонів і КПУ, що приводить до створення так званої «антикризової коаліції».

• В. Ющенко намагається «розширити» урядову ко­аліцію за рахунок «Нашої України». Усе, що йому вдається зробити, — переконати опонентів підпи­сати «Універсал національної єдності», який, на його думку, повинен був змусити уряд продовжи­ти президентську лінію в зовнішній і внутрішній політиці. Ю. Тимошенко відмовляється ставити свій підпис під документом.

Осінь 2006 р.

• Переговори про «розширення» урядової коаліції завершилися провалом. Міністри, які представ­ляли НУНС, йдуть з уряду.

• В. Янукович робить заяви про неготовність України до вступу в НАТО і у грудні 2006 р. про­водить у Верховній Раді рішення про відставку прозахідного глави українського Міністерства за­кордонних справ Б. Тарасюка.

• Росія йде назустріч уряду В. Януковича у питанні про ціну на газ. Уряд, спираючись на більшість у Верховній Раді, почав проводити свою власну політичну лінію.

• В. Ющенко приймає ряд кадрових рішень з ме­тою зміцнення своїх позицій: керівником Сек­ретаріату Президента стає В. Балога; керівником Ради національної безпеки і оборони — В. Гайдук; міністром закордонних справ — А. Яценюк.

У жовтні на III з'їзді Народного союзу «Наша Україна» В. Ющенко критикує керівництво партії за те, що після президентських виборів воно не змогло виробити «чітку, просту і ясну ідею своєї діяльності», і пропонує сформувати нові керівні органи партії. 7 грудня політрада партії вибрала главою НСНУ В. Балогу.

Січень 2007р.

Боротьба між парламентом та Президентом за за­кон «Про Кабінет міністрів», що розширював повно­важення уряду. Депутати «антикризової коаліції» і опозиційної фракції БЮТ змогли подолати вето Президента на закон і прийняли в першому читанні закон «Про парламентську опозицію».