Лівобережна Україна та Слобожанщина в другій половині XVII ст.
Після укладення Вічного миру в 1686 р. Гетьманщину розглядають як Лівобережну та Правобережну.
Лівобережна Гетьманщина— лівобережні українські землі; Київ із приміською зоною.
Особливості адміністративно-політичного устрою Лівобережної Гетьманщини1. Формально Гетьманщина перебувала у межах Московського царства.
2.Ділилася на 10 полків, що були і військовими, й адміністративно-територіальними одиницями.
3. Гетьмана обирала старшинська рада на невизначений термін; кандидатура затверджувалася царем.
4. Гетьман займався кадровими призначеннями, встановленням податків, призначенням нагород, роздавав землю за службу або у власність, тому старшина опинилася в залежності від гетьмана.
5. До генеральної старшини входили:
— обозний (відповідав за постачання армії);
— суддя (очолював генеральний суд);
— осавул (відповідав за організацію військових частин);
— підскарбій (займався казною, фінансовою та податковою політикою);
— хорунжий (відповідав за збереження військового прапора — корогви);
— бунчужний (зберігав бунчук — гетьманський символ влади).
6. Із кожним новим гетьманом царський уряд підписував новий договір — статті.
7. Загальновійськова рада скликалася залежно від обставин і перестала бути законодавчо-розпорядчим владними органом.
8. Старшинська рада замінила загальновійськову; вона вирішувала питання оборонного характеру, обирала генеральну старшину, визначала розмір податків та орендної плати.
9. У містах існувало магдебурзьке право.
Слобожанщина — історична область, яка охоплює території сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України, частину Воронезької, Бєлгородської та Курської областей Російської Федерації.