Культура України в роки війни
Освіта
— Руйнація значної частини шкіл та знищення їх матеріальної бази в роки окупації.
— Спрямування освітньої політики фашистів на окупованій території на понімечення українського населення (дозвіл лише початкової та професійної освіти, обов'язкове вивчення німецької мови, навчання за програмами, розробленими німецькими чиновниками).
— Створення для дітей-сиріт у східних районах СРСР дитячих будинків та інтернатів (сюди було переміщено з України 500 дитячих садків та інтернатів, 257 дитячих будинків).
— Налагодження роботи вузів України в евакуації (пов'язане із звільненням території України від фашистських загарбників).
Наука
—Евакуація на схід наукових закладів України, у тому числі й Академії наук У PCP.
—Утворення при Президії АН УРСР Науково-технічного комітету сприяння обороні на чолі з О. Богомольцем.
—Плідна робота українських учених у різних галузях:
• розробка технології виплавки броньованих сталей (академік М. Доброхотов);
• метод автоматичного дугового зварювання під флюсом під час збирання танків Т-34 (Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є. Па-тоном);
• наукові досягнення у галузі медицини (винайдення сироватки для лікування ран колективом Інституту клінічної фізіології на чолі з О. Богомольцем, створення препарату для згортання крові Інститутом біохімії АН УРСР під керівництвом О. Палладіна, інтенсивна робота з вивчення раньової інфекції Українського інституту клінічної медицини на чолі з М. Стра-жескутаін.);
• створення фахівцями гуманітарних наук бригад лекторів, які виступали з доповідями на військово-історичну тематику на передовій, у гарнізонах міст, винищувальних батальйонах тощо.
Література
— Участь українських літераторів у захисті Вітчизни (добровольцями на фронт пішли А. Головко, М. Бажан, С. Скляренко, О. Гончар та ін.; 109 із 200 членів Спілки письменників перебували на фронті).
— Створення з ініціативи Спілки радянських письменників трьох агітаційних бригад, які працювали у військових частинах, шпиталях, на оборонних підприємствах і своїми виступами зміцнювали бойовий дух радянських воїнів.
— Робота українських письменників воєнними кореспондентами, редакторами дивізійних видань (вихід газети Південно-Західного фронту «Красная Армия », газети « За Радянську Україну », у редакціях яких працювали М. Бажан, А. Малишко, С. Головінський, Л. Первомайський, О. Корнійчук та ін.).
— Широка публіцистична діяльність українських письменників (публікація творів О. Довженка «Перед боєм», «Україна в огні», патріотичних віршів П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, В. Сосюри та ін.).
— Контроль сталінського керівництва над діяльністю українських письменників.
— Робота українських радіостанцій (ім. Т. Шевченка у Саратові, «Радянська Україна» у Москві та ін).
Мистецтво
— Евакуація майже 50-ти театрів на схід.
— Комплектування з евакуйованих українських театрів фронтових бригад за участю найкращих акторів (Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка створив 22 бригади, які працювали на 4-х фронтах і дали 920 концертів).
— Виступи майстрів сцени перед фронтовиками на передовій (3. Гайдай, І. Паторжинський, М. Гришко та ін.).
— Створення у 1941 р. у Ворошиловграді музично-драматичного колективу, який дав близько 300 спектаклів і концертів для військових частин і госпіталів.
— Розвиток кінодокументалістики (перший кінорепортаж — «Із фронтів Вітчизняної війни» (вересень 1941 р.), за період війни українські оператори відзняли близько 300 документальних фільмів і кіносюжетів, серед яких фільми О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 р.), «Перемога на Правобережній Україні» (1945 р.) та ін.).
— Діяльність в евакуації Київської та Одеської кіностудій (випуск фільмів, сповнених патріотизму: « Олександр Пархоменко », «Як гартувалася сталь »; «Партизани в степах України»; було організовано їх показ у кінотеатрах країни і на фронті). Основна темау творчості українських художників— захист Вітчизни (випуск плакатів, листівок, карикатур тощо). Найвідомішими творами українських художників воєнного періоду були: «Гнів Шевченка — зброя перемоги» В. Касіяна, «Розчавимо фашистську гадину» О. Олександрова, «Україна вільна» В. Корецького та ін.