Культура і духовне життя в Україні у 1956-1964 рр.

Освіта

— Шкільна реформа 1959р. (впровадження обов'яз­кової восьмирічної освіти, перетворення 10-річних шкіл на 11-річні, створення матеріальної бази для того, щоб учні могли отримати робітничі про­фесії).

— Зростання кількості вузів, технікумів, профтех­училищ.

— Недостатня матеріальна база спеціальних навчаль­них закладів.

— Русифікація освіти (згідно зі шкільною рефор­мою 1959 р. затверджено положення про факуль­тативність вивчення української мови в школі; наказ Міністерства освіти УРСР, згідно з яким російська мова стала обов'язковою для вивчен­ня, а українську можна було вивчати за бажан­ням).

Русифікація — сукупність дій і заходів радянського союзного керівництва в національних органах і неросійських республіках СРСР, спрямованих на звуження, приниження чи відсунення на другорядні ролі національних мов, культури, історії союзних республік і водночас висунення на провідні позиції російської мови, культури, історії.

— Неухильне зменшення кількості українських шкіл (у 1959-1965 рр. їх поменшало майже на 2 тис).

— Викладання у вищих навчальних закладах пере­важно російською мовою.

Наука

— Розгортання науково-технічної революції.

— Збільшення бюджетних видатків на розвиток науки.

— Провідна роль Академії наук УРСР на чолі з О. Палладіним (до 1962 р.) та Б. Патоном (з 1962 р.).

— Створення в Києві Обчислювального центру на чолі з В. Глушковим (195 7 р.), який працював над створенням електронно-обчислювальних машин для управління виробничим процесом.

— Розробка нових технологій Київським Інститутом електрозварювання на чолі з Б. Патоном.

— Дослідження проблем атомної енергетики у Харківському фізико-технічному інституті на чолі з І. Курчатовим.

— Розробка Інститутом механіки АН УРСР рекомен­дацій щодо створення міжконтинентальних ракет, дослідження теорії конструктивної міцності пла­стмас тощо.

— Створення у 1960 р. в Київському Інституті фізики ядерного реактора, за допомогою якого здійсню­валися дослідження атомного ядра.

— Внесок українських учених у розвиток космонав­тики (участь у запуску першого супутника Землі у 1957 р. тощо).

— Розробка нових методів хірургічного лікування серцевих захворювань під керівництвом М. Амо­сова.

— Видання першої багатотомної «Української Ра­дянської Енциклопедії», «Українського історич­ного журналу», журналу «Народна творчість та етнографія» та ін.

Література

— Реабілітація українських поетів та письменників О. Олеся, М. Вороного, В. Еллана-Блакитного, Г. Косинки, В. Чумака, О. Досвітнього та ін.

— Виступ на захист української мови письменників М. Рильського, М. Бажана, С. Крижанівського та ін.

— Пожвавлення літературного життя (поштовхом стала стаття О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», 1955).

— Поява нових творів В. Сосюри «Розстріляне без­смертя» та «Мазепа» (не надруковані), Л. Первомайського «Дикий мед», Г. Тютюнника «Вир», М. Стельмаха «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль», О. Гончара «Тронка» та ін.

— Виникнення плеяди молодих літераторів (В. Симоненко, Л. Костенко, М. Руденко, Д. Павличко, М. Вінграновський, Ю. Мушкетик, І. Драч та ін.).

— Діяльність «шістдесятників».

— 1960 р. — створення Клубу творчої молоді у Києві — першого осередку «шістдесятників» на чолі з Лесем Танюком (його учасники — І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська таін.), який займався пропагуванням українських народних традицій, організацією різних мистець­ких гуртків, пошуком місць масових поховань жертв.

Мистецтво

— Збагачення музичного мистецтва новими творами С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, братів Ге­оргія Майбороди та Платона Майбороди, А. Што-гаренка та ін.

— Плідна праця композиторів-піснярів О. Білаша, А. Філіпченка, І. Шамо.

— Пошук нових форм творчості українськими худож­никами (М. Божій, М. Дерегус, В. Касіян, Т. Яблонська, В. Зарецький та ін.).

— Нові ідеї у творчості українських скульпторів: спорудження пам'ятника Великому Кобзареві в Москві (М. Грисюк, Ю. Сінкевич, А. Фуженко), відкриття пам'ятника І. Франку у Львові (В. Борисенко, Е. Мисько та ін.) тощо.

— Зростання інтересу до театрального мистецтва (плідна робота режисерів Г. Юри, М. Крушельницького, В. Скляренка та ін.; талановита гра ак­торів А. Бучми, В. Добровольського, Ю. Лаврова, Н. Ужвій та ін.).

— Створення нових кінофільмів (роботи О. Довжен­ка «Антарктида», «Зачарована Десна», «Поема про море», С. Параджанова «Перший хлопець», «Українськарапсодія», В. Денисенка «Сон» таін.).