Культура та духовне життя
Освіта
— Перехід до навчання за новими навчальними програмами у 1966-1967 рр. (запровадження нових дисциплін: кібернетики, суспільствознавства, генетики тощо);
— Завершення переходу до обов'язкової загальної середньої освіти (1976 р.).
— Ухвалення Верховною Радою « Основних напрямків реформ загальноосвітньої та професійної школи» (запровадження навчання дітей із 6 років, реорганізація 8-річних шкіл у 9-річні, а середніх — в 11 -річні. Згідно з цим документом важливе місце відводилося трудовому вихованню, була зафіксована помітна ідеологізація шкільного навчання).
— Знецінення знань.
— Зменшення кількості шкіл з українською мовою викладання.
— Збільшення кількості навчальних профтехосвітніх закладів.
— Створення на основі педінститутів Донецького, Сімферопольського та Запорізького університетів.
— Відкриття низки нових інститутів.
— Збільшення кількості студентів майже удвічі.
— Зміцнення матеріально-технічної бази вузів (будівництво нових навчальних корпусів, гуртожитків, спортивних комплексів тощо).
— Невисока якість підготовки спеціалістів (особливо на заочних і вечірніх відділеннях).
— Ідеологізація освіти.
Наука
Провідний науковий центр України — Академія наук на чолі з Б. Патоном, яка складалася з трьох секцій:
• фізико-технічних і математичних наук;
• хіміко-технологічних і біологічних наук;
• суспільних наук;
— зростання кількості дослідників в академічних установах;
— вагомі здобутки вітчизняної науки:
• створення унікальної плавильної установки «Уран», що використовувалась для вивчення плазми і керованої термоядерної реакції;
• використання теоретичних розробок математиків для розрахунку орбіт штучних супутників Землі;
• відкриття механізму передавання генетичної інформації;
• створення автоматизованих систем проектування електронно-обчислювальних машин;
• винайдення нових марок високостійкого чавуну, безнікелевої антикорозійної сталі та ін.;
• удосконалення зв'язків науки з виробництвом;
• високий відсоток нереалізованих перспективних наукових розробок (за винятком ВПК).
— Не зважаючи на складні умови праці вчених-гуманітаріїв в умовах тоталітарної системи, вийшли в світ цікаві твори М. Брайчевського ( «Приєднання чи возз'єднання?»), Ю. Бадзьо («Лист до російських та українських істориків»), О. Апанович, І. Дзюби та ін.
— Вихід у світ багатотомних «Історії Української PCP», «Історії українського мистецтвознавства», «Історії української літератури», «Словника української мови», «Української Радянської Енциклопедії»;
— недостатнє фінансування науки.
Література
— Збагачення української літератури новими творами О. Гончара(« Собор», «Береглюбові», «Чорний Яр»), М. Стельмаха («Правда і кривда», «Дума про тебе»), П. Загребельного («Диво», «Розгін»), І. Білика («Меч Арея»), історичними романами Ю. Мушкетика, Р. Іванченко та ін.
— Видання збірок віршів Д. Павличка, І. Драча, В. Коломійця, Б. Олійника таін.
— Велика популярність пісень, написаних на слова А. Малишка («Пісня про рушник»), М. Ткача («Марічка»), М. Сингаївського («Чорнобривці»), Д. Павличка («Два кольори») та ін.
— Незважаючи на ідеологічний тиск, продовжували працювати відомі письменники та публіцисти М. Руденко, В. Снєгірьов, В. Стус, Є. Сверстюк, Л. Костенко та ін.
— Посилення уваги українських письменників не лише до історичних, але й до сучасних тем.
Мистецтво
Новаторство у вітчизняному кінематографі (зародження нового напрямку в кіномистецтві — «поетичного кіно»).
— Плідна праця українських кіномитців; вихід у світ яскравих кінострічок « Тіні забутих предків » С. Параджанова, «Білий птах з чорною відмітаною» Ю.Іллєнка, «В бій ідуть тільки "старики"», «Ати-бати, йшли солдати...» Л. Викова, «Тривожний місяць вересень» Л. Осики, «Вавилон-ХХ» І. Миколайчука та ін.
— Позитивні зрушення в розвитку театрального мистецтва (плідна діяльність академічних драматичних театрів ім. І. Франка у Києві, ім. Т. Шевченка у Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові, Київського театру опери та балету ім. Т Шевченка, Львівського театру опери та балету ім.
І. Франка таін.).— Яскрава гра майстрів сцени Н. Ужвій, Б. Ступки,
— A. Роговцевої та ін.
— Втрата національного колориту в українському театральному мистецтві та кінематографі (активне витіснення української мови тощо). Розвиток усіх жанрів музичного мистецтва (створення нових опер, оперет, симфоній, пісень тощо).
— Творча діяльність сузір'я талановитих оперних співаків (Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, М. Кондратюк, А. Мокренко, А. Солов'яненко та ін.). Створення яскравих оперних творів («Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Мамаї», «Вій», «Шельменко-денщик» В.Губаренка, «Украдене щастя» Ю. Мейтуса, «Лісова пісня»
— B. Корейка, «Назар Стодоля» К. Данькевича та ін.).
— Яскраві виступи українського народного хору ім. Г. Вірьовки, капели «Думка», капели бандуристів України, Черкаського народного хору, Гуцульського та Буковинського ансамблів пісні й танцю тощо.
— Плідна діяльність композитора В. Івасюка (пісні «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй» таін.).
— Піднесення в українській хореографії, пов'язане з діяльністю Державного ансамблю танцю України ім. П. Вірського, народних ансамблів «Ятрань» із Кіровограда, «Чорнобривець» із Миронівки, «Дарничанка» з Києва тощо.
— Розкриття тем вітчизняної історії в українському образотворчому мистецтві (роботи В. Задорожнього, М. Хмелька, М. Божія, Т. Яблонської, В. Полтавця тощо);