Кирило-Мефодїївське братство Передумови створення
На початку 40-х років XIX ст. студенти й викладачі Київського університету організували таємний гурток «Київська молодь», учасники якого вивчали праці французьких філософів-утопістів, цікавилися національно-визвольною боротьбою поляків, чехів, хорватів та інших слов'янських народів.
Поступово гурток оформився в нелегальне товариство — Кирило-Мефодіївське братство (1846 р.).Організатори:професор Київського університету М. Костомаров; студент (згодом викладач Полтавського кадетського корпусу) В. Білозерський; чиновник М. Гулак; викладач гімназії, письменник П. Куліш; поет Т. Шевченко. Учасники — молоді люди віком 19-30 років, більшість з яких походила з дрібномаєтних дворян.
Мета діяльності: утвердження національної української державності з демократичним ладом у конфедеративному союзі слов'янських держав. Програмні документи:
— «Статут Слов'янського товариствасв. КирилаіМефодія», автор — В. Білозерський;
— «Закон Божий, або Книга буття українського народу», автор — М. Костомаров. Програмні засади:
— ліквідація кріпосного права.
— національне визволення українського народу;
— створення конфедерації вільних слов'янських держав із демократичним ладом столицею в Києві;
Конфедерація — це складна форма державного устрою, союз незалежних держав, що об'єднуються з метою координації' своєї діяльності з деяких питань.
— рівні політичні права для всіх слов'янських народів;
— повалення самодержавства і встановлення республіки;
— рівність громадян перед законом, скасування станів;
— ідеалізація козацького минулого України. Течії:
поміркована, або ліберальна,на чолі з М. Костомаровим та П. Кулішем; вважали Кирило-Мефодіївське братство легальною просвітницько-науковою організацією, в основі діяльності якої були християнські цінності та ідея слов'янської єдності; противники революційної боротьби; вважали, що поширення ідей Кирило-Мефодіївського братства сприятиме наближенню реформ;
— радикальна на чолі з М. Гулаком і Т.
Шевченком; відстоювали ідею всенародного повстання, в ході якого буде встановлено справедливий суспільний лад; намагалися перетворити Кирило-Мефодіївське братство на бойову організацію.Практична діяльність:
— поширення програмних документів;
— пропаганда ідей братства в університеті, військових училищах, інших навчальних закладах Києва;
— поширення творів Т. Шевченка;
— розробка проекту створення в Україні широкої мережі початкових навчальних закладів для всіх верств населення;
— збирання коштів на видання українських книг;
— створення першої української абетки — «кулішівки» (за прізвищем її автора П. Куліша);
— встановлення контактів із литовськими, польськими, чеськими революціонерами, російським гуртком петрашевців.
Ліквідація Кирило-Мефодіївського братства:У березні 1847 р. діяльність Кирило-Мефодіївського братства була припинена за доносом О. Петрова. Учасники братства були заарештовані та відправлені до Петербурга. Слідством керував сам Микола І. Братчики отримали різні покарання: Т. Шевченка віддали у солдати й заслали на 10 років без права писати й малювати; В. Білозерського заслано в Олонець-ку губернію під нагляд поліції; М. Гулак три роки перебував у Шліссельбурзькій фортеці, після чого був засланий до Пермі. Всі вони (крім Т. Шевченка) були амністовані в 1855 р., після смерті Миколи І.