Хід колективізації:
Січень 1928 р. — рішення політбюро ЦК ВКП(б) примусове вилучення в селянства зернових залишків та необхідність форсованої колективізації..
1928 р. — створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні.
Основне завдання МТС — виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів, посилення впливу держави на село.Листопад 1929 р. — курс на суцільну колективізацію села. Пленум ЦК ВКП(б) заслухав доповідь першого секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора «Про сільське господарство України й про роботу на селі», в якій зазначалося, що Україна повинна у найкоротший строк впровадити колективізацію й показати приклад іншим республікам (колективізація в Україні мала завершитися восени 1931 р. або навесні 1932 р.).
Лютий 1930 р. — лист-директива С. Косіора місцевим партійним організаціям, у якому ставилося завдання колективізувати степ за час весняної посівної кампанії, а всю Україну — до осені 1930 р., що призвело до застосування насильницьких методів колективізації (до 1 березня 1930 р. було примусово Колективізовано 62,8 % селянських господарств).
Осінь 1929 — весна 1930 р. — хвиля селянських виступів та повстань.
Березень 1930 р. — стаття Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів », у якій він виступив проти надмірностей у колгоспному будівництві, звинувачуючи в них партійні комітети та радянські організації на місцях. Селянам дозволялося виходити з колгоспів. Це був маневр сталінського керівництва, спрямований на заспокоєння селян. Почався масовий вихід селян із колгоспів.
Осінь 1930 р. — директивний лист ЦК ВКП(б) «Про колективізацію», який закликав найрішучішими методами й темпами завершити цей процес, що призвело до нового етапу колективізації. Повторне об'єднання селян у колгоспи в Україні мало завершитися до кінця 1931 р. (до кінця 1932 р. в Україні були об'єднані у колгоспи близько 70 % селянських господарств, що володіли 80 %.
посівних площ).Ліквідація куркульства як класуСталінська колективізація передбачала ліквідацію цілого класу заможних господарів, яких називали «куркулями».
Мета: передача колгоспам (державі) найприбутковіших селянських господарств разом із землею та реманентом, вилучення значних запасів сільськогосподарської продукції, ліквідація найзаможнішого прошарку селян, яких радянська влада вважала джерелом капіталізму на селі.
30 січня 1930р. — постанова Політбюро ЦК ВКП(б), яка поділяла куркулів на три категорії, кожній з яких призначалася певна міра покарання:
1. Активні вороги радянської влади, учасники антирадянських виступів — 10-річне ув'язнення або розстріл.
2. Пасивні вороги радянського ладу, тобто ті, хто намагався в рамках радянського законодавства боронити свою власність — конфіскація майна, виселення до північних та східних районів СРСР.
3. Лояльні до політики більшовиків, ті, що не чинили опору радянській владі, але не бажали вступати до колгоспів, — переселення за територію колгоспів, надання гіршої землі. У результаті під розкуркулення потрапило близько 200 тис. господарств.