Гетьманування Петра Дорошенка (1665-1676 рр.)
П. Дорошенко був гетьманом Правобережної України після зречення П. Тетері. Політика П. Дорошенка
1. Часто скликав козацькі ради, де вислуховував рядових козаків.
2. Спирався на підтримку Київського митрополита.
3. Щоб не залежати від старшини, створив 20-тисяч-ний корпус найманців-серднжів.
4. Установив нову митну лінію на українському кордоні, почав карбувати власну монету.
5. Проводив колонізацію незаселених земель на кордоні зі степом.
6. Прагнув об'єднання України.
7. Домагався поновлення Гадяцького договору, укладеного І. Виговським.
8. У1668р. об'єднав Ліво- і Правобережжя, був проголошений гетьманом усієї України.
9. У 1669р. змушений повернутися на Правобережжя, щоб протистояти претендентові на гетьманську булаву П. Суховію, підтриманому кримськими татарами. На Лівобережжі залишився наказний гетьман Д. Многогрішний.За відсутності П. Дорошенка Д. Многогрішний був проголошений гетьманом Лівобережжя. 10. У1669р. уклав з Туреччиною союзний договір — так звані Корсунські статті.
Причини укладення. Прагнення отримати допомогу в боротьбі з Річчю Посполитою і Москвою, які поділили Україну (Андрусівський договір1667р.),припинити втручання Кримського ханства в українські справи. Основний зміст
— Турецький султан допомагає П. Дорошенкові відвоювати у Речі Посполитої Галичину, Волинь і Київщину та розпочати з Московською державою війну за Лівобережну Україну.
— Територія Гетьманщини — від Перемишля до Путивля.
— Гетьман обирається довічно.
— Українська православна церква зберігає автономію в складі Константинопольського патріархату.
— Українське населення не сплачує податки і данину на користь султана.
— На допомогу гетьману прибуває військо кримських татар, які не мають права брати ясир.
— Козацьке військо має брати участь у війнах Туреччини.
— Без згоди гетьмана турецький султан і кримський хан не можуть укладати договори з Річчю Посполитою та Московською державою.
Наслідки договору.Туреччина оголосила війну Речі Посполитій, а П. Дорошенкові довелося боротися з уманьським полковником М. Ханенком, якого запорожці обрали гетьманом і який визнав зверхність Польщі.
11. Українсько-турецько-татарська армія протягом 1672р. вела широкомасштабну війну проти Речі Посполитої, результатом якої став Бучацький договір (1672 р.)Польща відмовилася від претензій на Правобережну Україну. Проте польський сейм не ратифікував угоду, тому війна тривала. Наслідки війни. Татари і турки грабували Правобережжя, населення краю масово тікало на «московську Україну», проклинаючи гетьмана, що «запродав Україну в турецьке ярмо».
У 1674 р. на Правобережжя вступили війська лівобережного гетьмана І. Самойловича, який скористався відмовою Польщі від Правобережної України. Водночас наступала і польська армія. Правий берег Дніпра знелюднів, розпочався голод.
У 1675р. П. Дорошенко, розчарований союзництвом із Туреччиною, передав булаву кошовому отаману Запорозької Січі І. Сіркові та присягнув на вірність московському цареві.