Гетьманування Павла Полуботка (1722-1723 рр.)
22 липня 1722 р. Петро І доручив управління Гетьманщиною наказному гетьманові Павлу Полуботку. Виборів гетьмана не проводили.
1. Полуботок активно підтримує вимоги старшини ліквідувати Малоросійську колегію та відновити повноцінне гетьманство.
2. Започатковані реформи:
— запроваджено колегіальні суди;
— установлено порядок судової апеляції;
— призначені інспектори, які наглядали за виконанням гетьманських рішень тощо.
3. У військовому таборі на річці Коломак у 1723 р. були написані Коломацькі петиції, — звернення до Петра І з вимогою відновлення державних прав України. Це звернення лишилося без відповіді.
4. Друге звернення Полуботка до царя закінчилося викликом гетьмана та старшини до Петербурга, де їх заарештували і кинули до Петропавлівської фортеці. Там вони перебували до смерті Петра І у 1725 р. Полуботок помер у в'язниці.
Оцінка діяльності П. Полуботка: намагаючись
зідновити повноцінну українську автономію, проявив себе як мужній і послідовний політик. Його смерть в ув'язненні продемонструвала наміри імперії щодо цілковитого скасування автономії Гетьманщини.
Після смерті Петра І престол дістала його друга дружина, Катерина І. Але фактично країною правив О. Меншиков, соратник і друг Петра І. Політична ситуація змінилася:
— наближалася війна з Туреччиною, і царському урядові потрібні були союзники.
— малоросійська колегія, піднявши податки для землевласників, утратила прихильність Меншикова, який мав чимало маєтків в Україні.
За цих умов царський уряд нарешті пішов на поступки і дозволив козакам обрати гетьмана.