Гетьманування Івана Брюховецького (1663-1668 рр.)
Гетьман Лівобережної України, обраний на Чорній раді», випередивши своїх конкурентів Я. Сомка і В. Золотаренка.
На Чорній раді Сомко і Золотаренко були заарештовані царським уповноваженим, а згодом за поданням нового гетьмана їх булострачено; ще близько 50 осіб відправлено до Сибіру.
Політика І. БрюховецькогоБудучи майстром впливу на натовп, за роки перебування на Запоріжжі завоював авторитет серед козацької бідноти, протиставляючи себе старшині, яку голота не любила. Саме Чорна рада остаточно розділила Українську державу «на два береги».
1. Був першим українським гетьманом, що відвідав Москву і навіть одружився з московською княжною. Уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.):
— підтверджено умови Березневих статей (1654 р.) і Переяславських статей (1659 р.);
— Гетьманщина забезпечує харчами московське військо в Україні;
— Україна повертає московським поміщикам се-лян-утікачів;
— українським купцям заборонено ввозити і продавати тютюн і горілку в Московській державі, а хліб — на Правобережжі й у Кримському ханстві.
3. Протягом 1664-1665 рр. намагався встановити контроль над Правобережжям.
4. У 1665р. підписав ізМосковськістатті,якісуттєво обмежували політичні права України. Причини укладення: невпевненість І. Брюховецького у своєму становищі, пошук підтримки.
Основний зміст
— Українські землі переходили під безпосередню владу московського царя.
— Вибори гетьмана можуть проходити тільки з дозволу царя і в присутності його представників.
— Збільшено кількість московських військ в Україні; вони утримувалися за рахунок українського населення.
— Збирання податків покладалося на царських урядників, причому податки надходили до царської казни.
— Українським містам повернуто грамоти на магдебурзьке право. Гетьман не мав права надавати містам самоврядування.
— Гетьманові було заборонено вступати в дипломатичні відносини з іншими державами.
— Київський митрополит підпорядковувався Московському патріархату.
Результат: Україна фактично була підпорядкована царським воєводам, що викликало незадоволення гетьманом навіть на Запорозькій Січі.
5. Підписав Андрусівське перемир'я (1667р.)між Московською державою та Річчю Посполитою:
— Правобережна Україна відходила до Польщі;
— Лівобережна Україна залишалася за Московською державою;
— Київ тимчасово контролював лівобережний гетьман, згодом це місто мало відійти до Польщі;
— Запорозька Січ перебувала під спільним контролем обох держав.
6. У 1668р., побоюючись втратити гетьманство через загальне незадоволення, заявив про вихід України з-під влади Москви і перехід під турецький протекторат, очолив антимосковське повстання розпочав переговори з П. Дорошенком, правобережним гетьманом.
Коли на Лівобережну Україну перейшли полки П. Дорошенка, лівобережні козаки виступили проти І. Брюховецького і вбили його. П. Дорошенко наказав поховати гетьмана з почестями.