Економічний розвиток Наддніпрянської України на початку XX ст.

Українські землі у складі Російської імперії (Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя, Південна (Степова) Україна)

— Промислове піднесення (створення великих підприємств; високі темпи промислового розвит­ку; підпорядкованість імперському центру; залу­чення іноземного капіталу; спеціалізація проми­слових районів; нерівномірний розвиток окремих регіонів; деформована структура промисловості (70 % припадало на видобуток сировини та виго­товлення напівфабрикатів).

— Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр.,згідно з якою кожному селянину надавалося право закріпити свій земельний наділ в особисту приватну власність; господарям, що закріпи­ли наділ у свою власність, надавалася мож­ливість продавати й купувати землю; перед­бачалася ліквідація аграрного перенаселення європейської частини країни шляхом пересе­лення селян у східні райони Росії.

— Надзвичайно важливим позитивним фактором у розвитку українських земель на рубежі ХІХ-ХХ ст. було значне кількісне збільшення українського населення. В цей час на одну українську сім'ю припадало в середньому 7-8 дітей.

— Суперечливі наслідки столипінської реформи: зни­щення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі, створення великих фермерських господарств, які зуміли залучити до сільськогосподарського вироб­ництва передові технології та найновіші технічні заходи; зростання валового збору зернових, товар­ності сільського господарства; погіршення станови­ща малоземельних селян і сільської бідноти; подаль­ше розшарування українського села та загострення соціальних суперечностей; малопродуктивність та малотоварність бідняцьких господарств тощо.

— Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві (переважання великого поміщиць­кого землеволодіння; посилення розшарування селянства; аграрне перенаселення; нерівномірний розвиток окремих районів; перекіс у бік виробниц­тва зерна; слабке використання досягнень науко­во-технічного прогресу (машин, нових технологій тощо); темпи розвитку сільського господарства значно відставали від промислових).

— Міграція населення на Далекій Схід, до Сибіру, Середньої Азії.