1.2. Джерельна база дослідження
Основу дослідження складає комплексний ряд опублікованих та неопублікованих джерел. Перша і найважливіша група джерел, що склали головну фактологічну частину дослідження, представлена архівними документами і матеріалами, що зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України в м.
Київ (далі – ЦДІАК), а також ряду обласних архівів: Державного архіву Житомирської області (далі – ДАЖО), Державного архіву Рівненської області (далі – ДАРО), Державного архіву Волинської області (далі – ДАВО). Певна інформація про регулювання урядом колонізаційних процесів віднайдена також у Державному архіві Російської Федерації (далі – ДАРФ). Частину документів та матеріалів вперше залучено до наукового обігу.Серед фондів ЦДІАК найбільшу інформативність для дослідження має фонд Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора (ф. 442), що містить матеріали за 1796–1916 рр. Тут зосереджені щорічні звіти волинського цивільного губернатора про стан губернії імператору, циркуляри та розпорядження генерал-губернатора щодо «іноземних поселенців», переписка генерал-губернатора з очільниками західних губерній, міністром внутрішніх справ та імператором. Еволюцію національної політики царизму в сфері землеволодіння дозволяють простежити правила, укази та циркуляри, що регулювали порядок придбання та володіння землею, а також інструкції та коментарі щодо їх практичної реалізації. Численні рапорти, записки і нариси радників та чиновників з особливих доручень щодо колонізації Південно-Західного краю, що справляли значний вплив на урядову політику в даній сфері, містять цінну фактологічну та статистичну інформацію про розгортання поліетнічних переселенських процесів.
Значна кількість справ містить дані про динаміку чисельності та землеволодіння німецьких і чеських переселенців, становище єврейських землеробських колоній, розвиток польських та російських маєтків.
У фонді також зосереджені справи про переселення на територію Волині німецького, чеського, польського та російського населення; секвестр польських маєтків та стягнення процентного збору; особливості розвитку чиншового землеволодіння в правобережних губерніях.Деякі сюжети політики російської влади різних рівнів щодо німецьких поселенців (про нагляд за іноземними підданими, виселення німців з окремих колоній Волинської губернії) виявлені серед документів фондів Прокурора Київської судової палати (ф. 317) та Помічника начальника Волинського губернського жандармського управління в Рівненському, Дубенському та Кременецькому повітах (ф. 1600).
Значну кількість матеріалів про заселення та господарське освоєння Волині різними етнічними групами другої половини ХІХ – початку ХХ ст. містять фонди Державного архіву Житомирської області. Оскільки м. Житомир було адміністративно-політичним центром губернії, в даному архіві зберігаються документи більшості органів губернської влади. Фонд Канцелярії волинського губернатора (ф. 70) містить клопотання німецьких та чеських переселенців про видачу їм свідоцтв на придбання землі, відомості про деякі німецькі, чеські та польські поселення. Цінний матеріал для дослідження містять «Свідчення про іноземних поселенців» (до яких віднесені й поляки), що інформують про райони виходу німців, чехів та поляків та час переселення у Волинську губернію; поселення, в яких вони осідали; кількість дворів; чисельність чоловічого та жіночого населення; підданство; рід занять та розміри землеволодіння переселенців.
Серед справ фонду Волинського губернського правління (ф. 67) – Огляди Волинської губернії, записки чиновників про іноземних поселенців, справи про переселення німецьких колоністів з губерній Царства Польського, зародження й розвиток волинського хмелярства. Об’єктивну інформацію про організацію переселення чехів на Волинь, проблеми та перспективи розвитку місцевого хмелярства на початку ХХ ст. містять справи фонду Волинського товариства хмелярства (ф.
187).У фонді Волинської палати державного майна (ф. 58) зосереджено матеріали про осідання менонітів на території Волині, а також про залучення євреїв до землеробства (заснування єврейських землеробських колоній, їх економічне становище, політику уряду щодо євреїв-землеробів). Детальний огляд сільського господарства губернії за 1910–1915 рр., дані про врожайність основних сільськогосподарських культур та ціни на купівлю і оренду землі містяться в фонді Статистичного бюро Волинської губернської земської управи (ф. 206).
Виявлені в фондах повітових по чиншових справах присутствіях Державного архіву Рівненської області матеріали (ф. 15 – «Рівненське повітове по чиншових справах присутствіє», ф. 377 – «Острозько-Кременецьке повітове по чиншових справах присутствіє») дозволяють прослідкувати розвиток чиншового землеволодіння в контексті еволюції етнічної структури населення Волинської губернії, особливості господарювання переселенців та умови оренди землі в місцевих поміщиків, містять відомості про заснування німецьких та польських поселень.
Матеріали, що проливають світло на особливості розвитку системи чиншового землеволодіння, зберігаються також у фондах Державного архіву Волинської області. Зокрема, фонди Луцько-Дубенського та Ковельсько-Володимир-Волинського повітових по чиншових справах присутствій (фф. 258, 265) містять справи про визнання чиншових прав за німецькими та польськими поселенцями. Певна інформація почерпнута також із фондів Володимир-Волинського повітового суду (ф. 359), Ковельської повітової землевпорядної комісії (ф. 263) та інших фондів.
Особливості правового статусу формування системи російського поміщицького землеволодіння у західних губерніях, міри для стимулювання його розвитку, співвідношення землеволодіння росіян та поляків фрагментарно відтворені у документах фонду Третього відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії (ф. 109) ДАРФ.
Другу групу джерел становлять нормативно-правові акти вищих органів державної влади Російської імперії.
Аналіз джерел юридичного характеру дозволяє реконструювати правову основу заселення та господарського освоєння Волині різними етнічними групами та її еволюцію в період, що розглядається.Більшість законодавчих актів, що розглянуті в дослідженні, почерпнуті із неофіційного видання «Свода законов Российской империи» [112–114] під редакцією А. Добровольського, датованого 1913 р. Зручна тематична структура видання дає змогу прослідкувати диференційованість національної політики царизму в економічній сфері, правові умови переселення німців, чехів, поляків та росіян на територію губернії, врегулювання питання підданства, особливості набуття землі у власність та розвитку системи землеволодіння.
Розвиток системи кредитування переселенців, порядок купівлі-продажу казенних та приватних земель, обмеження щодо поляків, євреїв та «іноземців» у праві купівлі та оренди землі в західних губерніях імперії відтворює в хронологічній послідовності «Сборник узаконений и распоряжений по землевладению в Западных губерниях», укладений Т. Рафальським [111]. Певна частина актів, що врегульовували протікання переселенських процесів у західних губерніях імперії, міститься й серед архівних документів.
Наступний блок джерел репрезентований виданнями статистичного та довідкового характеру. Поява більшості праць такого роду стала результатом досліджень офіцерів Генерального штабу російської армії. У 1871 р. був виданий колективний статистичний збірник під загальною редакцією М. Обручова [86], що містить дані про динаміку зростання населення всіх губерній імперії, його етнічний, релігійний склад та соціальну стратифікацію, а також про розвиток галузей сільського господарства та промисловості. Певну інформацію про чисельність різних етнічних груп правобережних губерній містять «Топографическо-статистические материалы с приложением 4-х карт Юго-Западного края (Киевская, Подольская и Волынская губернии)» [118] (1882 р.), укладені штабс-капітаном Тарановським.
Однією із найбільш інформативних праць дореволюційного періоду для нашого дослідження є військово-статистичний огляд Волинської губерній, підготовлений підполковником Генерального штабу російської армії О.
Забєліним [88]. На основі широкого кола джерел та матеріалів в огляді відтворено процес заселення частини земель Волині німецькими колоністами з кінця ХVІІІ ст., ідентифіковано райони виходу іноземців та окреслено географію їх розселення по території губернії. Значну увагу приділено господарському життю німців та чехів, вміщено фрагментарні матеріали про заснування поселень та розвиток системи землеволодіння переселенців.Серед інших статистичних праць офіцерів генштабу слід відзначити роботу І. Толмачова [117], яка охоплює огляд національної політики уряду в губерніях Правобережжя, характеристику німецької, чеської та єврейської господарської колонізації, а також розвитку системи землеволодіння в регіоні. Деякі відомості про розвиток поміщицького землеволодіння поляків у різних повітах губернії подав І. Поляков у праці «Крупное землевладение на Волыни» [220].
Значні масиви детальної статистичної інформації про етнічні групи Волинської губернії містять матеріали Першого загального перепису населення Російської імперії [109], проведеного Центральним статистичним комітетом у 1897 р. Маючи ряд серйозних недоліків (визначення етнічної приналежності за мовним принципом, необов’язковість пред’явлення респондентами документів, що засвідчували особу та ін.), перепис, все ж, дає можливість виокремити надзвичайно важливу інформацію для нашого наукового дослідження. Дані перепису дозволяють відтворити демографічну складову заселення Волині різними етнічними групами. Зокрема, матеріали перепису означують чисельність вихідців з інших регіонів імперії та європейських держав, географію розселення переселенців по території губернії, їхню соціальну структуру та релігійну приналежність.
Цінну інформацію про становище єврейських землеробських колоній на початку ХХ ст. знаходимо у «Сборнику материалов об экономическом положении евреев в России» [110] (1904 р.), виданого за матеріалами Єврейського колонізаційного товариства. Дані про чисельність та географію розселення євреїв на волинських землях містить стаття Я.
Шабада «Волынская губерния», вміщена в одній із частин 16-томної «Еврейской энциклопедии» [89]. Окремі демографічні аспекти розвитку землеробства серед єврейського населення висвітлені також в інших статистичних збірниках [85; 90].Щорічні «Обзоры» та «Памятные книжки» Волинської губернії [93–108], що формувались губернським статистичним комітетом, також містять широку статистичну інформацію про різні аспекти етнічного розвитку регіону. На сторінках цих видань вміщені дані про динаміку етнічного складу населення краю, розвиток баптизму та старообрядництва. Об’єктивним характером відзначаються повідомлення про хід реформування чиншового землеволодіння та стан розвитку місцевого хмелярства. Водночас релігійний критерій при ідентифікації етнічної приналежності населення негативним чином впливає на рівень достовірності статистичної інформації, вміщеної у даних джерелах.
Заслуговують на увагу краєзнавчі словники «Стара Волинь і Волинське Полісся» [119; 120] та «Історико-географічний словник Житомирщини» [91]. На сторінках цих праць зафіксовані дані про заснування та розвиток окремих німецьких, чеських, польських, єврейських та російських поселень на території Волинської губернії.
Четверта група джерел – матеріали дореволюційної періодичної преси. Серед регіональних видань найбільшу інформативність про перебіг поліетнічного переселенського руху мають газети «Киевлянин», «Волынские епархиальные ведомости» та «Волынь». Певні епізоди про заселення частини земель Волинської губернії різними етнічними групами знаходимо також на сторінках «Жизни Волыни». Матеріали періодичної преси дозволяють простежити формування різних етнічних груп, виокремити об’єктивну історичну інформацію, демонструють різноманітність політичних оцінок даних процесів у російському суспільстві.
Висвітлюючи широкий спектр питань суспільно-політичного та економічного розвитку Південно-Західного краю, кореспонденти «Киевлянина» значну увагу приділяли й особливостям етнічному розвитку регіону. У 1860–1870-х рр. значна частина номерів газети містила статистичні відомості про перехід земель польських поміщиків до рук «осіб російського походження», заселення Волині іноземцями та аналіз законодавчого регулювання земельної сфери. Позитивно оцінюючи трудову імміграцію німців та чехів, її вплив на економічний поступ краю, головне завдання уряду та місцевої влади редакцією видання вбачалось у швидкій деполонізації/русифікації системи землеволодіння регіону.
Коло публікацій газети «Волынь», що виходила в Житомирі, регулярно поповнювали матеріали про переселення німців та чехів на територію краю. Певне висвітлення отримали причини імміграції чехів на Волинь, заснування та розвиток окремих чеських та німецьких колоній, розвиток хмелярської справи та погіршення правових умов переселеннського руху. В більшості статей дана позитивна оцінка німецьким та чеським переселенцям, їх впливу на економічний та культурний розвиток краю регіону.
На шпальтах «Волынских епархиальных ведомостей», що були офіційним виданням Синоду у Волинської єпархії, розміщено значну кількість статей та заміток про розвиток російського поміщицького землеволодіння, переселення в губернію німців і чехів та заснування ними нових поселень. Подано також деякі нормативні акти, що визначали правовий режим землеволодіння. Особлива увага приділялась чеському питанню: розповідалось про розвиток імміграції чехів, стан хмелярської справи, прийняття ними російського підданства та перехід у православ’я.
Цінним джерелом для дослідження переселенського руху чехів на Волинь слугує часопис «Čechoslovan», в якому друкувались матеріали про розселення та чисельність волинських чехів, особливості господарювання та розвиток окремих поселень.
Отже, джерельну базу дослідження складають документи і матеріали фондів п’яти архівів різних рівнів (ЦДІАК, ДАЖО, ДАРО, ДАВО, ДАРФ); нормативно-правовові акти вищих органів державної влади Російської імперії; статистичні видання загальноросійського та регіонального значення; матеріали дореволюційної періодичної преси. Аналітичне опрацювання означеного комплексу джерел дозволяє різнобічно та об’єктивно відтворити вплив поліетнічного переселенського руху на розвиток поземельних відносин у Волинській губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.