Боспорське царство
було засноване близько 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання держав-полісів Керченського півострова; до нього входили також Приазов'я та землі Кубані.
Особливості Боспорського царства:
1) монархічна форма правління;
2) тісні торговельні й культурні зв'язки з Афінами;
3) значна частка місцевого, негрецького населення;
4) занепало під натиском гунів.
На початку нової ери грецькі міста почали занепадати: це було пов'язано з набігами кочовиків та появою дешевої єгипетської пшениці, яка склала конкуренцію скіфській. У І ст. до н. е. вони потрапили у залежність до Римської імперії, а в IV-V ст. були захоплені племенами готів та гунів. Тільки Херсонес і Пантікапей потрапили під владу Візантії.
Значення античного впливу для населення українських земель:
· залучення до досягнень античної цивілізації (технології обробки землі, ремесла, товарно-грошових відносин);
· ознайомлення з демократичним устроєм;
· античні колонії сприяли поширенню християнства на українських землях.