Про три знаки, які були перед війною Хмельницького,— вони ознаменували швидке пришестя гніву божого обом, польському й козако-руському, народам.
Хочу я згадати та від щирого серця записати всі військові дії Хмельницького з поляками за прикладом Самуїла Твардовського, який розповідав про те саме віршами. Хочу викласти, як поводили себе на той час обидва, козако-руський і польський, преславні в Європі народи, про їхню міжусобицю, що накликала на них великі страти й шкоди, і про їхнє взаємне кровопролиття.
Але перш ніж почати про це, хочу оповісти про знаки, які були перед тією війною 81, витлумачивши їх своїм дрібним розумом на власний розсуд.3 тих знаків першим лихим призвістником було велике, надзвичайне затемнення і зміна сонця,— сталося це в день страсної п’ятниці. Другим знаком була комета, що подібної не бачили від давніх літ. Вона з’явилася через дванадцять днів на небі — після заходу сонця. Третій знак — велика сарана, яка незвідь-звідки взялася й налетіла хмарами в землю Польську вже перед самим початком тієї міжусобної домової війни: трави та збіжжя ця сарана поз’їдала була й винищила. Bci старі люди розуміли це як гнів божий до себе і відчували, що надходить неуникненна божа на них кара. Це їх не оминуло, бо через примноження беззаконня висохла в багатьох серцях любов, а без неї збільшилися й розрослися в людині гординя, ненависть, розпуста, ненаситність на майно й грошолюбство, з’явилися заздрощі, пиха, ворожнеча, гнів, здатність ображати та інші гидкі й богопротивні якості. За це-бо по описаних вище знаках мала прийти праведна божа кара, а яка саме, можна було пізнати, розумно роздивившися згадані знаки й оцінивши тодішні воєнні події.
Чорнильниця (13).
Чорнильниця (13).
Чорнильниця (13).
Чорнильниця (13).
Той перший знак — затемнення сонця — міг свідчити, що як зникає здутий вітром дим, так зникне, забраних божим перстом, чимало панів з високими родоводами й своїми ясними титулами посад та гонорів. Ti, що у світі цьому виблискували й світилися, мали тоді завдяки війні потемніти і відстраждати своє життя, майно та славу — все-бо це зникає швидко. Другий знак — мітла або різка, і це мало означати, що багато роджених на землі людей різного стану та чинів має бути вдарено за свої беззаконня тією різкою божого гніву. A мітла їх не тільки з посідань високих вимете, але й і з життя. Третій знак — сарана — віщував нашестя з Хмельницьким кримських орд, які впадуть, наче сарана, на Польську землю, а земля ця кипіла тоді медом і молоком. Це все мало принести невиміряні шкоди й розорення тому панству, і збудеться тоді божественне писання, що беззаконство і злодіяння перетворять сильних. A при сильних та славних однаково впадуть від пошесті кволі й безславні і вип’ють чашу божого гніву, так само, як з міцними й багатими — убогі й безпомічні, а з винними — невинні. Це потверджується таким віршем одного малоросійського віршаря:
Праведний із грішним буде смертю битий —
Може між сухого і сире горіти! [11]
Про ті знаки можна знайти в рукописних літописах ще й таке: 1648 року, у Великий піст, над містом Варшавою люди бачили на вечірньому небі мітлу, меч, труну і на ній хреста. Але я не вважаю це за правдиве, оскільки Твардовський, мешкаючи в той час у Польщі, не бачив тих знамень і зовсім не згадав про них у своїй книзі «Війна домова».