Про шкідливе для поляків листування і про обмін подарунками між Хмельницьким і шведським королем Густавом.
418 Тут помилка. B 1652 p. шведською королевою була Крістіна. Карл-Густав X став королем Швеції в 1654 p. Хмельницький ще 1654 p. адресує свої листи на королеву. Про початок зносин Хмельницького зі Швецією знаємо мало, хіба слова гетьмана до.
російських послів, що в нього дружба з шведським королем давня, більше як шість років,— це говорилося в 1657 p. Просячи 1655 p. перепустити через російську територію шведського посла Даніїла, Хмельницький каже про чотири роки зносин зі Шведською державою.Ще після війни на Батозі, щасливо відправленій 1652 року, Хмельницький,полонивши двох шведських капітанів, які були в лядській піхоті, відпустив їх до Швеції, написавши через них до шведського короля Густава листа з порадою й пропозицією, щоб той почав війну проти поляків, оскільки вони завдяки йому, Хмельницькому, лишилися зовсім обезсилені й винищені 418. Це саме повторно
Шведський
король
Кароль-Густав (31).
Є. Радзійовський (28).
419 Війна з Польщею замислювалася в Швеції давно, ще в 1651 p. Намовляв до того перш за все опальний польський під- канцлер Ієронім Радзійовський, який і потрапив в опалу через підозри в таємних зносинах з козаками перед берестецькою трагедією. Спершу він хотів тікати до Хмельницького, а тоді подався до Стокгольма. B 1656 p. Радзійовський зрадив шведського короля і вернувся до Польщі.
420 Про посольство В. Карлуса згадок у інших джерелах нема. Перший шведський посол, про якого знаємо, був у Хмельницького раніше, в 1654 p. Це був ігумен Даніїл. Вдруге Даніїл був у Хмельницького в квітні 1655 p. У вересні 1655 p. приїжджавдо Хмельницького Олександр Юлій Торкват. Сам Хмельницький свід- читьу листі від 28 червня 1654 p.
до королеви шведської, що посилав своїх послів до неї «кілька разів».він зробив і після дрижопільського справунку через шведського капітана й поручника, полонених на Дрижополі з числа вибитої прус- ської щитоносної піхоти. Хмельницький відпустив їх до шведського короля з такою ж листовною і словесною порадою, з якою відпровадив був двох перших капітанів. Але, перш ніж відпустити, як отих перших, так і цих, других, шведських офіцерів до Швеції, Хмельницький відібрав від них присягу в тому, що вони будуть вдячні за його ласку, адже звільняє їх з неволі і відпускає додому з таким відпуском, через який вони можуть сподіватися віднайти бажане собі — ласку й увагу свого пана, шведського короля. За це вони мали справити те посольство без жодної похибки, ретельно донести своєму панові і дати Хмельницькому відповідь. Так вони й учинили, бо коли прибули до Стокгольма, то подали листа від Хмельницького своєму королеві і переказали все, що велів Хмельницький, словесно.
Король був дуже вдячний за той повторний відгук Хмельницького й на його приязнь, оскільки мав до поляків свої певні й значні претензії, але на перший відгук Хмельницького був змовчав і не дав відповіді, однак пильно наказав своїм генералам і провінційним губернаторам ретельно споряжати військову амуніцію, збирати й оглядати військовий люд419. A після повторного нагаду Хмельницького і відгуку до нього король виправив до Хмельницького зі значними подарунками (сукон, матерій і срібнозолотих посудин на одинадцять тисяч золотих доброї литовської лічби) у посольстві генерал-майора Вільгельма Карлуса 42°, наказавши йому добиратися від Риги через Курляндію, Литву і Полісся в Київ до Хмельницького купецьким чином і по дорозі якнайретельніше дізнаватися, а особливо розпитати Хмельницького про всі польські дії і привезти з собою про те швидке донесення. Той посланець, генерал-майор, діючи за наукою свого пана, прибув щасливо в Чигрин до Хмельницького, і, віддавши йому королівського листа, подякував за подвійні листовні до його короля відозви, і вручив при цьому королівські дарунки, які Хмельницький удячно прийняв, дуже врадуваний на таку королівську ласку й прихильність до себе.
Він, затримавши на тиждень цього посланця, генерал-майора, біля себе, щодня влаштовував на його честь розкішні бенкети, а потім чесно його відправив, щедро обдарувавши, з подячним листом до короля за прислані собі дарунки, відсилаючи королеві через того ж генерала навзаєм і свої дарунки — трьох виборних турецьких коней, куплених по триста талярів [59], одного з них, із турецьким срібнооправним і сутозлотим сідлом, з подушкою, платом і чапраком, тягненим на кривавому оксамиті і пишно гаптованим золотом, а також з турецькою багатою сутозлотою збруєю; крім того, три вельми коштовні янчарки, куплені по півтораста талярів, з трьома буйволовими янчарськими рогами, дуже майстерно оправленими в позолочене срібло, з трьома шабель- тасами [60] й козацькими кулечницями, обтягненими вишневим оксамитом і чудово гаптованими золотом та перлами. До цього Хмельницький учинив ще й докладне донесення шведському королеві про становище й дії поляків і про всі битви та польські поразки у різних місцях від нього протягом восьми років і про крайнє змалення польської сили.Отой посланець, генерал-майор, від’їхав від Хмельницького і, діставшися своєї землі купецьким чином, став перед лицем свого пана, шведського короля. Він вручив подарунки Хмельницького, які були там удячно прийняті як дивовижа, а коли подав донесення Хмельницького про стан Польщі, то відразу збудиц шведського короля почати війну з поляками 423. Ця війна буде тут коротко пере- оповідана.
424 Після опису Дрижопільської битви дані Величка стають поверховішими й неточними. Хмельницький не ТІЛЬКИ B цей рік залишив Чигирин, але й вів великі військові акції. Вже 8 травня він вирушив з Чигирина до Корсуня. Восени відбувся відомий похід Хмельницького з українським та російським військом проти поляків, було обложено Львів. Під час цього походу під Городком, 29 вересня, побито польське військо на чолі з коронним гетьманом C. Потоцьким. Після того Хмельницький вів бої з кримським ханом, які закінчилися трактатом під Єзер- ною (Озерним), в кінці листопада військо Хмельницького почало відступати на Україну.
425 Російським військом командували Бутурлін та Ромодановський. Це військо зійшлося з українським біля Білої Церкви на початку липня.
