Про прибуття польського короля під Торунь і про одержання там звістки за шведську поразку на морі від голендерів та дунчика. Про руіну в шведській Голсацїі від цісарців, поляків і брандебуржців; про взяття в Нітаві шведським генералом Дугласом курляндського князя і про зміну шведського щастя; про Норвегію, яка збунтувалася проти шведа; про успіхи в дунській Зелляндїі цісарців та поляків; про схилення торунців та шведів на стерпних собі умовах польському королеві; про явлену польським королем пош
Коли польський король зі своїми великим маршалком та партією війська прибув у Торунь, то до нього дійшла звістка, що слендри, які прибули до Копенгага на відсіч обложеного дунчика, не лише звільнили його від шведа, але й завдали разом із дунчиком чималу поразку й шведові 859.
Тоді було затоплено на морі десять шведських кораблів з військовим людом, гарматами та військовими скарбами 86°, а сам шведський король заледве був вивезений незвідь-куди на малому боті своїм адміралом Урангелом. A з другого боку цісарський фельдмаршал Монтекукулі з Брандебуржцем, з’єднавши своє військо з військом руського воєводи Чернецького, увійшов у багату шведську державу Голсацію і там добував та грабив без великої праці міцні і багаті замки; боронилася перед ним одна лише Готтор- пія, де замкнувся був князь і тесть шведського короля. Але й той, не сподіваючись собі на швидку допомогу, виступив із Готторпії до Тонінга, а звідти подався на близьке там море. Тоді ж був по-зрад- ницькому здобутий в Нітаві861 шведським генералом Дугласом862 Норвегія на той час була данською провінцією (з 1537 p.). Три її області — Іємтланд, Гарьєсладен і Богуслен — належали Швеції. Тротхейм передано Швеції за Ротшільдським договором.
803 Торунь здався 23 грудня.
804 Б. Оксешитерн — граф, шведський сенатор.
800 Вираз неясний. B Малборг (Мал- бург) мала вийти шведська торунська залога.
800 Договір складався з 22 пунктів, що гарантували свободу шведам і давали їм право з честю покинути Торунь.
8о' Шведський заклад — полковник Б. Гаттен і підполковник Л. Бок.
808 Польський заклад — А. Біскуп- ський, велюнський староста, і M. Остро- рог — староста гарволинський.
809 За договором: до Малборга (Мал- бурга).
8,0 Тобто — не взявши здобичі та відкупу.
курляндський князь із княжною Радивиловою, і не міг він інакше звільнитися з тої неволі, лишень через відкуп. A шведський король, що називався тоді повним паном всього Балтицького моря, аж до воріт самого океану, був скинутий незабаром із гори того свого високоум’я, бо дізнав значної відміни своєї фортуни, коли Дрантгеїм, Баубус та інші належні до Шведської держави міста Норвегії збунтувалися g62, не захотіли лишатися під ним і пішли добувати свого права в Швецію. Військо ж цісарське з поляками, впавши через море з Голсації в дун- ську Зелляндію, воювало там без найменшого спротиву, виганяючи шведів, і очистило від шведських гарнізонів Голштин і Ютланд; лише в Фрідризоді замкнулося три тисячі шведів. A в Короні Польській, не мігши більше терпіти наступу, розору, ущемлення, голоду та інших нужд, які мало тоді, схилилося до згоди на стерпних умовах славетне місто Торунь 863, що оборонялося й доти. B обоз до польського короля було вислано шведа Оксенстерна 864, котрий просив таке:
1. Щоб король забув злість на торунян, вину їхню відпустив і зберіг їм неодмінно давнє право й порядки.
2. Щоб король уважив на Малборг 86°, в якому лишалася шведська залога, та на інші дальші прусські фортеці, що мали в собі шведа, а також на шведську піхоту, що була тоді в Торуні, знужденіла від усяких тодішніх зимових і воєнних невчасів. Коли король ЗВОЛИТЬ, TO вони відчинять йому торунські брами, а самі, згідно Краківського трактату, вийдуть до Швеції з гарматами і всіма скарбами 8bb.
Польський король зважив на таке торунське й шведське бажання і, відпустивши їм їхню вину та утримавши в закладі двох шведських обештерів86/, виправив лише зі слугами їхніми та малою частиною війська до Малборка старост велюнського й гарволинсько- го 868. Коли вони туди прибули, шведи віддали їм місто, а самих їх польська кіннота відпровадила до Щетіна 869, відклавши війну поміж себе до прийдешньої весни. Тут польський король відібрав місто Торунь з великою кривдою для свого війська, бо не дозволив йому взяти там ні лупу, ані окупу 8/0, а шведів відпустив він у їхню землю з Торуня некривдно.