Про дії Хмельницького та його військ; про Виговського, який був з козацькими військами на Волині; про поляків, які тоді притихли; про взяття Москвою й козаками Вільня; про забиття під Биховом Золотаренка.
Запаливши такими діями й листами своїми, як вище показано, шведського короля Густава на поляків і не пригасивши й свого на них пломеню, Хмельницький роззирався довкруж і не рушав із військом з Чигрина 424.
Однак для більшої безпеки він стягнув сюди козацькі війська і звелів їм стояти в обозі все літо разом з московськими козаками, про яких я вже згадував, присланими числом двадцять п’ять тисяч на допомогу Хмельницькому,— вони стояли в полі біля Білої Церкви й Паволочі 42й. Для військових же дій з поляками, які порушили Жванецький мир і поклали початок війни розором України й дрижопільським наступом, він виправив із козацьким військом, числом у двадцять дві тисячі, Данила Виговського, який успішно струснув усю Волинь з її містами та Люблін [61],і, позабиравши там без жодного спротиву від поляків численні користі й скарби, повернув на Україну [62] з усім військом цілий,— це було перед пилипівсь- ким говінням [63]. Поляки ж після того дрижопільського справунку, перезимувавши на українських кватирях понад Бугом, либонь, хотіли за своїм наміром іти на Хмельницького посполитим рушенням, але, відчувши, як на них війнуло холодним вітром із Швеції, дали Хмельницькому спокій і роз’їхалися по своїх домівках, навіть не важачись дати якусь відсіч вищезгаданому Виговському, хоч і бачили, що їхня Волинська держава розорюється й спустошується. Вони- бо відчували більшу для себе шкоду, яка надходила від шведів, і через це мало дбали про меншу, що її чинили на Волині козаки.Московські війська з козацькими розорили були в минулому 1654 році Литовське князівство і там-таки в Литві, біля Дубравни, й зазимували. Навесні, вже в 1655 році, вони знову почали свій наступ на Литву, прийшли під столичне велике й славне місто Вільню і за короткий час здобули його, вибивши в ньому значне число люду, який там оборонявся [64].
Вони забрали відтіля превеликі багатства й422 Шабельтаси — портупея.
423 Див. приміт. 419.
429 Вільно було здобуто в липні 1655 p. 29 липня була битва, 31 — цар вТхав у Вільно.
4iL’ Прогалина в тексті.
431 Золотаренко вернувся до облоги Старого Бихова ще від Могилева. Почав облогу 10 травня, але іМІста не взяв. Після того пробувало взяти його московське військо — і теж невдало. Вже після взяття Вільна Старий Бихів обложив князь Трубецькой, а тоді знову Золотаренко, який загинув у грудні 1655 p.
4з2 Великополяни, великополяки — різночитання оригіналу.
433 Мається на увазі торг дому Вазів за шведську корону. Ці змагання почалися ще від 1601 p., коли Карл, князь судер- манський, позбавив трону свого небожа, польського короля Жигмунда III, уко- ронованого короля шведського. Той самий Карл судерманський і його син Гус- тав-Адольф провадили війну з Жигмун- дом III і його сином Владиславом IV, яка закінчилася мирним договором на 26 років, постановленим у 1636 p. Після Гу- става-Адольфа вступила на шведський трон його дочка Крістіна. Карл-Густав правивуже після неї (див. приміт. 418).
434 Див. приміт 419.
433 Померанія — Помор’я, тоді було брандербурзьке.
436 Інші дані — 17 тисяч війська, переважно німців, 72 гармати.
437 Вітемберг висадився в Щеціні в липні.
438 Точніше, воєводства Познанське і Калішське.
439 B трактаті не було пункту про релігію. Забезпечувалися тільки добра духовенства.
скарби і, зоставивши в ньому свою значну залогу, повернули назад до своїх кордонів та домівок. При цьому поверненні від Вільня Золотаренко [...] 430 з козацьким військом знову досяг Старого Бихова і спробував свого щастя, щоб добути його, але знайшов тут собі біду і смерть від бихівської кулі, що прилетіла на нього 431. У коротких козацьких літописах оповідається й показується, що при взятті Вільня був присутній сам великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович, самодержець усієї Росії. Німецький історик Пуфен- дорфій свідчить, що Вільню взяли в 1653 році чи в 4-му, але так не може бути, краще тут вірити своїм руським літописним запискам, які, як вище показано, той рік, коли взято Вільню, засвідчують.