Про більші справи, які трапляться, то9 коли б порубіжні воєводи не могли б їх заспокоїти, мають відкласти до з'їзду на кордон людей з обох монархій, а ті люди, з’їхавшись, повинні справлятися /, роз- слідивши, праведно судити, я укривдженим давати негайну справедливість; щоб не було через те зобабіч порушення учиненому мирові.
A коли трапляться великі справи, яких не можуть заспокоїти і розсудити порубіжні воєводи, то відкласти те до посольських з’їздів обом господарям. A яких послів вони, обидва великі господарі, пришлють зобабіч на рубіж для тих справ, то щоб було зручно для обох сторін, і хай з’їдуться без усяких суперечок.
Домовлятися про ті справи, на які будуть вислані, і чинити в усьому добру, святу справедливість без прогайнування. A перемир’я не порушувати нічерез що.
27
Про дотримання зобабіч без жодного порушення поздовж примирних літ постановленого й утвердженого миру.
Також протягом тих примирних літ мають бути заспокоєні в мирі господарства, землі й міста найяснішого великого господаря, його королівської величності і великого господаря, його царської величності, так що жоден господар не замислюватиме один на одного ні потаємно, ні увіч неприязні і ні сам через себе, а ні через інших нічого злого не чинитиме й не наказуватиме чинити.
28