<<
>>

У ньому викладаються дані при постановленні й потвердженні в Переяславлі на гетьманство Юрася Хмельниченка, а потім видрукувані в Києво-Печерському монастирі і переписані тут цілком, від слова до слова, його царськоі пресвітлоі величності.

Статті, або Переяславльські конституції981, дані при обранні на гетьманство Юрія Хмельницького всьому Запорозькому війську від великого государя царя всеросійського.

B літо 7167-го, січня 13-го, а від Різдва Христового— 1659-го 982.

Великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович, самодержець всієї Великої, Малої та Білої Росії, указав ближньому бояринові, казанському намісникові князю Олексію Микитовичу Трубецькому та бояринові й білозерському князю Григорію Григоровичу Ромодановському, думному дяку Іларіону Дмитрієву сину Лопухіну та дяку Федору Грибоїдову їхати в свої, великого государя, черкаські міста Малої Росії, в Запорозьке військо, щоб заспокоїти їхні чвари і невинне розлиття крові. A як ті чвари й невинне розлиття християнської крові заспокоять, то великий государ, його царська пресвітла величність, ударував велінням учинити в Запорозькому війську в Переяславлі раду, а на раді звелів бувати обозному, суддям, осавулам, полковникам і всій старшині й черні за їхнім правом і звелів їм обрати гетьмана, якого вони собі облюбують. A як гетьмана виберуть, то великий государ, його царська пресвітла величність, звелів прочитати на раді статті, які були дані за указом його царської пресвітлої величності колишньому гетьманові Богдану Хмельницькому і всьому Запорозькому війську, ті статті, на яких колишній гетьман Богдан Хмельницький і все військо Запорозьке були під високою рукою його царської пресвітлої величності, а інші статті указав великий государ, його царська пресвітла величність, учинити зараз, знову для потвердження у війську, щоб не було більше таких зрад, чвар і невинного розлиття християнської крові, як то вчинилося від зрадника Івашки Виговського та його радців. A як вони виберуть гетьмана, то їм з новопостановленим гетьманом учинити присягу по непорочній євангельській заповіді й цілувати хреста йому,

9>3 Має бути 7168 p., тобто 1660 p.

B українців тоді був 1659 p.

Тобто в 1654 p.

955 Див. приміт. 680.

956 Акти: Титко Степанов. Маємо тут російське написання.

9>1 Див. приміт. 811.

955 Акти: Заюнчковський. Оскільки вищого духовенства на раді не було, прикликали для прийняття присяги цього архімандрита.

9^9 Див. приміт. 680. B останні роки був у неласці у Виговського.

990 Акти: Данило. Написання прізвища російське.

991 Акти: «...печерського монастиря чорний піп».

": Семен Остапенко.

993 Акти: Андрій Одинець, таке його прізвище насправді.

994 Акти: Андрій Суличич, таке написання правильне.

995 Лизогуб Іван відігравав активну роль пізніше за Брюховецького і особливо — за Дорошенка, в якого був генеральним осавулом. Потім перейшов на бік Самойловича.

993 Акти: Остап Іванов. Написання прізвища російське.

великому государю царю і великому князеві Олексію Михайловичу, самодержцю всієї Великої, Малої та Білої Росії, і сину його, госуда- ревому, великому государю добровірному царевичу і великому князю Олексію Олексійовичу всієї Великої, Малої та Білої Росії і їхнім госу- дарським наслідникам на вічне і вірне підданство, і бути їм у нього, великого государя, у його царської пресвітлої величності, під його, великого государя, самодержавною пресвітлою рукою у вічному підданстві на колишніх правах і вольностях за колишніми його, великого государя, його царської пресвітлої величності, жалуваними грамотами, які були дані колишньому гетьманові Богдану Хмельницькому й усьому Запорозькому війську. Ці статті постановити знову.

I в нинішньому восьмитисячному 168 році983, вісімнадцятого жовтня за указом великого государя царя і великого князя Олексія Михайловича, самодержця всієї Великої, Малої та Білої Росії, ближній боярин та казанський намісник князь Олексій Микитович Трубецький, боярин та білозерський намісник Василь Борисович Шереметов, окольничий та білогородський намісник князь Григорій Григорович Ромодановський, думні дяки Іларіон Лопухін, Федір Грибоїдов учинили в Переяславлі раду і виголосили на раді перед усіма указ великого государя, його царської пресвітлої величності, щоб вони вибрали за своїми правами й вольностями гетьмана, якого облюбують.

I наказний гетьман Іван Безпалий, і обозний, і судді, і полковники, і вся старшина та чернь вибрали за своїми правами й вольностями гетьманом Юрія Хмельницького. A як обрали гетьмана, то ближній боярин і казанський намісник князь Олексій Микитович Трубецький, боярин та білозерський намісник Василь Борисович Шереметов, окольничий та білогородський намісник князь Григорій Григорович Ромодановський і думні дяки Іларіон Лопухін та Федір Грибоїдов звеліли прочитати на раді колишні статті, які дані в проминулому 7162 році9'44 колишньому гетьману, його батькові, Богданові Хмельницькому і всьому Запорозькому війську, а, окрім старих, ще й нові статті, які нині знову додані за указом великого государя. I на тих статтях гетьман Юрій Хмельницький і обозний, військові осавули і судді, полковники і вся старшина, козаки та чернь присягнули по святій непорочній євангельській заповіді великому государеві царю і великому князеві Олексію Михайловичу, самодержцю всієї Великої, Малої та Білої Росії, і государевому синові, великому государю, добровірному царевичу й великому князю Олексієві Олексійовичу, всієї Великої, Малої та Білої Росії, і їхнім государським наслідникам про те, що будуть вони всі під государською самодержавною високою рукою у вічнім підданстві невідступно навіки на тих статтях, які постановлені на раді. I до тих статей гетьман Юрій Хмельницький, і обозний, і судді, й полковники, і вся старшина, й козаки з усіх полків приклали свої руки. A після того запису гетьман, і обозний, і осавули, і полковники приведені до присяги, і це записано під статтями.

A на раді були та приклали підписи до статей:

Гетьман Юрій Хмельницький, який приклав руку сам.

Обозний Тимофій Носач 9ьо, на його місце приклав руку писар його Тимко Стефанов9'40.

Судді військові: Іван Безпалий9'4', Іван Кравченко: на їхнє місце приклав руку Кобринський архімандрит, каневський ігумен Йов Заюнчковський 988.

Осавули військові: Іван Ковалевський 989, Анисим Чеботков "°; на їхнє місце приклав руку ієромонах Йосафат Куцевський, старший Печерської печатарні^1.

Писар Семен Остапов 992 приклав руку сам.

Полковники:

Черкаський Андрій Овинев "3, замість нього приклав руку писар Андрій Суличин "4;

Каневський Іван Лизогуб "0, замість нього приклав руку писар Остапій Ігнатов "°;

997 Акти: Цепура. Його прізвище писалося: Цецюра, Цюцюра, Цицюра. Полковником був з 1658 p. Повстав проти Виговського, під Чудновом перейшов до поляків, засланий у Сибір, помер після 1667 p.

998 Сірко Іван — знаменитий запорозький кошовий. Був полковником з 1658 p. по 1660 p.

999 ЖученкоФедір—полтавський полковник від 1659 p. по 1661 p. (з перервами), прихильник Ю. Хмельницького, брав участь у чигиринському поході 1678 p. і в кримських походах. Помер 1709 p.

,00° Апостол Павло — родом з молдавських бояр. Поселився на Україні за Хмельницького. Помер 1667 p.

1001 Акти: «...бувший прилуцький пол

ковник, та й на своє місце він, Петро, руку приклав також». Дорошенко Петро (1627—1698) — гетьман України в

1665—1676 pp. Про нього розповідатиме т. 11 Літопису.

1002 Засядько Яків.

1003 Золотаренко Василь — наказний ніжинський полковник з серпня 1654 p., чинний — з 1655 p., шурин Б. Хмельницького, суперник на гетьманство Сомка та Брюховецького. Скараний за наказом Брюховецького в 1663 p.

1004 Филимонович Максим — ніжинський протопоп за Б. Хмельницького і 1. Виговського. 3a I. Брюховецького висвячений у мстиславського єпископа, правив Київською митрополією, не визнаючи Й. Тукальського. Підтримав 1. Брюховецького в час його заколоту. Висланий до Сибіру. Про нього оповість т. 11 Літопису.

1005 Акти: помилково — Аникей Силин. Правильно — Силич, інакше — Силичич, Силенко.

1006 Див.

приміт. 976.

1007 Андрієнко Кирило.

1008 Акти: Кровченко, помилково.

1009 Бугрин Василь.

1010 Акти: Хоненко, помилково. Був полковником і за Б. Хмельницького. Від 1671 p.— гетьман на Правобережжі, підтримував Суховія. Від 1674 p. перейшов до Самойловича. Про нього розповідатиме т. 11 Літопису.

,ои Акти: Зеленской, помилково. Був полковником брацлавським з 1654 p.

10,2 Див. приміт. 681.

Корсунський Яків Петренко, замість нього приклав руку його писар Василій Ігнатов;

Переяславльський Тимофій Цецюра 997, замість нього приклав руку переяславльський успенський протопоп Григорій Бутович;

Кальницький Іван Сірков "8, замість нього приклав руку гетьман Юрій Хмельницький;

Полтавський Федір Жученко "9, який приклав руку сам;

Миргородський Павло Апостол 100°, замість нього приклав руку Петро Дорошенко 1001;

Лубенський Яків Засадка 1002, замість нього приклав руку писар Прилуцького полку Василій Севастіянов;

Прилуцький Федір Терещенко, замість нього приклав руку його писар Василій Севастіянов;

Ніжинський Василь Золотаренков ιυυ3, замість нього приклав руку ніжинський протопоп Максим Филимонов 1004;

Чернігівський Іоаникій Силич 1005 приклав руку сам.

Протопопи, які були на раді і приклали руки .до статей:

Переяславльський Григорій Бутович;

Ніжинський Максим Филимонов.

Ha тій раді були переяславльські сотники, осавули, отамани й уся старшина, а на їхнє місце приклав руку їхній полковий писар Василій Євстихієвий син Василевський.

Про полковників, які не були на раді.

He були на тій раді ті полковники, які були залишені на кордонах проти ляхів і татар 1006, замість них приклав руку гетьман Юрій Хмельницький.

A це були — чигринський Кирило Андрієв 1007, білоцерківський Іван Кравченко 1008, київський Василій Бутримов 1009, уманський Михайло Ханенко1010, брацлавський Михайло Зеленський1011, паволоцький Іван Богун 101, подільський Євстафій Гоголь 1013.

<< | >>
Источник: Самійло Величко. Давньоруські та давні українскі літописи. Том 1. Київ - 1991. 1991

Еще по теме У ньому викладаються дані при постановленні й потвердженні в Переяславлі на гетьманство Юрася Хмельниченка, а потім видрукувані в Києво-Печерському монастирі і переписані тут цілком, від слова до слова, його царськоі пресвітлоі величності.:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -