19. Захист особистого життя та здоров’я громадян.

До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (ФО), відповідно до гл.21 ЦК Укр., слід відносити право: на життя; на здоров`я; на безпечне довкілля; на свободу та особисту недоторканість; на сім`ю, опіку, піклування та патронатне виховання.

Головним, фундаментальним правом людини є право на життя. Невід'ємне право на життя кожної людини проголошено на міжнародному рівні. Ст.27 Конституції Укр. проголошує: "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Обов'язок держави - захищати життя людини." ЦК Укр. у ст.281 закріплює невід'ємне право на життя кожної ФО. Відповідно до ч.2 цієї статті особа не може бути позбавлена життя і має право його захищати від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом. Народження та смерть людини - особливий різновид юр. фактів, що належать до подій. Під юр. фактом народження розуміється початок самостійного дихання дитини. Ч.6 ст.281 ЦК приділяє увагу питанням штучного (искусственного) переривання вагітності. Людина може передчасно припинити своє життя шляхом самогубства. ЦК Укр. у ч.4 ст.281 закріплює положення, яке забороняє задовольнити прохання ФО про припинення її життя. Можливість дослідів визнається ч.3 ст.281 ЦК: медичні, наукові та інші досліди можуть провадитися лише щодо повнолітньої дієздатної ФО за її вільною згодою. Відповідно до ст.28 Конституції Укр., жодна людина без її згоди неможе бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Серед особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування ФО, ЦК Укр. називає право кожної ФО на охорону здоров'я (ст.283 ЦК). Відповідно до ст.49 Конституції Укр. кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Відповідно до ч.2 ст.283 ЦК Укр. охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією Укр. та законом. Ч.2 ст.284 ЦК Укр. надають фізичній особі, яка досягла 14 років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Якщо інформація про хворобу особи може погіршити стан її здоров'я, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров'я ФО, обмежити їх можливість ознайомитися з окремими медичними документами (ч.3 ст.285 ЦК). ЦК забороняє вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування ФО.

<< | >>

↑

Источник: Учебники-Бесплатно.РФ. Шпаргалки по гражданскому праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 19. Захист особистого життя та здоров’я громадян.:

- Архитектура и строительство - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Бизнес - Биология - Военные дисциплины - География - Геология - Демография - Диссертации России - Естествознание - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - Искусствоведение - История - Культурология - Литература - Маркетинг - Математика - Медицина - Менеджмент - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Промышленность - Психология - Реклама - Религиоведение - Социология - Страхование - Технические науки - Учебный процесс - Физика - Философия - Финансы - Химия - Художественные науки - Экология - Экономика - Энергетика - Юриспруденция - Языкознание -