Виділяють такі принципи державної політики в сфері сприяння зайнятості:
1)
2) забезпечення рівних можливостей усім громадянам України незалежно від національності, статі, віку, соціального стану, політичних переконань і ставлення до релігії в реалізації права на добровільну працю і вільний вибір зайнятості;
3) розвиток трудових ресурсів;
4) попередження масового скорочення і тривалого (більше року) безробіття;
5) підтримка трудової і підприємницької ініціативи громадян, сприяння розвитку їхніх здібностей до продуктивної, творчої праці;
6) забезпечення соціального захисту в сфері зайнятості, створення спеціальних заходів у цьому для громадян, які зазнають труднощів у пошуку роботи, тобто допомога особливо зацікавленим у працевлаштуванні;
7) поєднання місцевих заходів з централізованими в сфері зайнятості;
7) заохочення роботодавців, які створюють нові робочі місця, і таке інше.
Усе працездатне населення у залежності від того, зайняте воно суспільно корисною працею чи ні, можна поділити на дві категорії: зайнятих і незайнятих.
Відповідно до статті 2-ї згаданого вище Закону, зайнятими вважаються особи які:
• працюють за трудовим договором, а також ті, які мають іншу оплачувану роботу (службу), включаючи тимчасові, сезонні роботи;
• самостійно забезпечують себе роботою, включаючи індивідуально-трудову діяльність (фермери, письменники й ін.), підприємці, а також члени виробничих кооперативів;
• обрані, затверджені чи призначені на оплачувану посаду;
• ті, хто проходить дійсну військову службу, а також ті, що служать в органах внутрішніх справ;
• учні та студенти денних форм навчання, включаючи навчання за напрямком служби зайнятості;
• виконуючі роботи з громадсько-правовими договорами (договорами підряду);
• тимчасово відсутні на роботі (через відпустку, хворобу, перепідготовку тощо).
Працездатне населення, як уже відзначалося, складається з двох груп: економічно активного й економічно неактивного населення. На їхнє співвідношення впливають соціальні, економічні, демографічні і політичні умови. Кількість економічно активного населення залежить від частки населення в працездатному віці, а також від ступеня зайнятості окремих вікових груп.
27.