Трудовий потенціал, його сутність
Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах використовуються поняття «робоча сила« і «людський капітал». Під робочою силою прийнято розуміти здатність людини до праці, тобто сукупність її фізичних та інтелектуальних даних, що можуть бути застосовані у виробництві.
Практично робоча сила характеризується, як правило, показниками здоров'я, освіти і професіоналізму. Людський капітал розглядається як сукупність якостей, що визначають продуктивність і можуть стати джерелами доходу для людини, родини, підприємства і суспільства. Такими якостями зазвичай вважають здоров'я, природні здібності, освіту, професіоналізм, мобільність.Узагальнюючим показником процесу становлення і розвитку людини в трудовій діяльності є трудовий потенціал суспільства. Словом «потенціал» звичайно позначають засоби, запаси, джерела, що можуть бути використані, а також можливості окремої особи, групи осіб, суспільства в конкретній обстановці.
В усьому світі прийшли до визнання, що головною продуктивною силою є людина. Кожен працівник, окремі групи і суспільство в цілому мають у розпорядженні можливості і здібності здійснювати й удосконалювати трудову діяльність, істотно підвищувати ЇЇ ефективність.
Термін «потенціал» був введений у науковий обіг 10-45 років тому. Трактування даного терміна означає наявність у кого-небудь (окремо узятої людини, первинного трудового колективу, суспільства в цілому) схованих, що ще не виявили себе, можливостей чи здібностей у відповідних сферах життєдіяльності. Визначаючи дану економічну категорію, варто мати на увазі, що потенціал (економічний, виробничий, трудовий) являє собою узагальнену, збірну характеристику ресурсів, прив'язану до місця і часу.
Таким чином, компоненти трудовою потенціалі/ повинні характеризу-иати:
1) психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;
2) можливості нормальних соціальних контактів;
3) здатність до генерації нових ідей, методів, образів, понять; 1) раціональність поводження;
5) наявність знань і навичок, необхідних для виконання визначених обов'язків і видів робіт;
6) пропозицію па ринку праці.
Приведеним аспектам відповідають такі компоненти трудовою потенціалу:
• здоров'я;
• моральність і уміння працювати в колективі;
• творчий потенціал;
• активність;
• організованість і асертивність (гармонічне по'єднання властивостей особистості);
• освіта;
• професіоналізм;
• ресурси робочого часу.
І Іоказники, що характеризують ці компоненти, можуть відноситися як до окремої людини, так і до різних колективів, у тому числі до персоналу Підприємства і населення країни в цілому.
Можливості людей зі здійснення в процесі суспільно корисної діяльності широкого комплексу функцій (виробничих, організаційно-управ-діпп.ких, суспільно-політичних та ін.) визначаються якостями людини нк:
• специфічного (трудового) ресурсу й основи виробництва (якостями індивіда як частини населення);
• головної продуктивної сили і суб'єкта виробничих відносин (якостями індивіда як працівника — носія здатності до праці, творця матеріальних і духовних благ);
• члена суспільства (якості індивіда як особистості, котра соціально формується, члена асоціації трудящих, учасника управління державними справами).
У силу цього сукупна здатність до праці, що визначає міру можливої участі будь-якої людини в суспільно корисній діяльності, може бути охарактеризована не тільки з точки зору психофізіологічної придатності і професійної підготовленості до виконання конкретних трудових функцій, але і за часом і витратами праці, а також за ступенем громадянської І духовної зрілості особистості.
Потенціал, виступаючи в єдності просторових і тимчасових характеристик, концентрує в собі одночасно три рівні зв'язків і відносин:
— перший рівень відбиває минуле, тобто являє собою сукупність властивостей, накопичених системою в процесі ЇЇ становлення та можливість функціонування і розвитку;
— другий рівень характеризує сьогодення з точки зору практичного застосування і використання наявних здібностей;
— третій рівень орієнтований на розвиток: у процесі трудової діяльності працівник не тільки реалізує свої здібності, а й здобуває нові навички.
9.