Основними складовими концепції якості трудового життя є:
•
• адекватна і справедлива компенсація за працю;
• забезпечення безпечних умов праці й охорони здоров'я працівників;
• можливість застосування і розвитку в процесі праці особистих здібностей працівника;
• можливість професійного зростання і просування по службі працівника, посилення гарантії зайнятості і матеріального стимулювання;
• соціальна інтеграція в трудовому колективі;
• значення праці в житті працівника й у виконанні сімейних обов'язків;
• ставлення працівника до суспільства.
Отже, сучасна організація праці, що увібрала в себе досягнення науки і багаторічної практики підприємств різних країн світу, розглядається як рушійна сила зростання продуктивності в суспільстві, розвиток економіки й удосконалення людини праці.
Організація праці тісно взаємопов'язана з організацією виробництва. Як складова організації виробництва організація праці включає проведення заходів, спрямованих на раціональне використання робочої сили.
Поняття «організація управлінської праці» відображає один із напрямків організації праці в цілому.
При проектуванні трудових процесів (при побудові робіт) типовою є ситуація альтернативного вибору між різними формами організації праці, прийомами та методами виконання робіт. У таких випадках, приймаючи рішення, слід керуватися економічними, соціальними і психоло-го-фізіологічиими критеріями. Економічна доцільність певного варіанта організації праці визначається тим, якою мірою забезпечується підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці, ефективна зайнятість персоналу, рівномірна напруженість праці, краще використання обладнання та інших матеріальних ресурсів. З позиції соціального критерію оцінюється привабливість для працівника сконструйованої форми організації праці, а саме міра змістовності праці, її різноманітності, відповідальності тощо. Поєднання трудових функцій повинно бути оптимальним і щодо фізичних та нервових навантажень, не викликати негативних наслідків.
Це вимагає врахування також фізіологічних та психологічних критеріїв.При аналізі змісту організації праці слід враховувати особливості виробничого рівня, на якому відбуваються зміни. У масштабах народного господарства вдосконалення організації праці має такі завдання: відвернення економічних і соціальних витрат, забезпечення якнайповнішого використання людських ресурсів суспільства, регулювання співвідношення чисельності зайнятих у галузях матеріального виробництва і невиробничій сфері, перерозподіл працівників між галузями і раціональне розміщення ресурсів між регіонами країни тощо. Для цього застосовуються прямі і непрямі регулятори, що передбачають ступінь розвитку ринкових відносин.
У межах підприємства головне значення для організації праці мають питання правильної розстановки працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці і суміщення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Ще одним завданням є узгодженість діяльності — кооперування при здійсненні суворої кількісної пропорційності трудових витрат на взаємопов'язаних ділянках виробництва. У цьому важлива роль належить технологічному і виробничому плануванню, нормуванню праці, які дозволяють науково встановити кількісну пропорційність якісно різних видів праці.
На конкретному робочому місці вирішуються такі завдання організації праці, як впровадження найпрогресивніших робочих прийомів і раціонального змісту всього комплексу трудових операцій, правильне обладнання і планування робочих місць, рівномірне і безперебійне забезпечення їх інструментами та матеріалами, створення належних санітарно-гігієнічних і естетичних умов для роботи і життєдіяльності людини.
31.