35.Оцінка нематеріальних активів підприємства: роль, значення та сфери застосування.
Підприємства мають можливість придбати нематеріальні активи різними способами: купити за рахунок власних коштів і кредитів банку; одержати як внесок національного або іноземного учасника до статутного фонду спільного підприємства; шляхом надходження в результаті поглинання, об’єднання, злиття з іншими підприємствами; завдяки безкоштовній передачі нематеріальних активів іншими юридичними і фізичними особами.
Підприємство може самостійно розробити нематеріальний актив. Але відображатиметься він у балансі підприємства лише тоді, коли воно матиме необхідні ресурси та технічну можливість для доведення створеного нематеріального ресурсу до стану, придатного для використання або реалізації, необхідну інформацію для достовірного визначення витрат на його розробку, а також коли є реальна можливість отримання від такого нематеріального активу майбутньої економічної вигоди. Спосіб придбання нематеріальних активів безпосередньо впливає на грошову оцінку, за якою вони відображаються на балансі підприємства.Оцінка нематеріальних активів, що вносяться до статутного фонду як внесок одного із засновників, здійснюється експертним шляхом за домовленістю сторін з орієнтацією на справедливу вартість. Безкоштовно передані нематеріальні активи оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням строку їх функціонування до моменту такої передачі. Нематеріальний актив може бути придбаний підприємством і в результаті обміну на подібний об’єкт. В такому разі його первісна вартість дорівнюватиме залишковій вартості переданого в обмін нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого нематеріального активу буде його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
Первісною вартістю нематеріальних активів, отриманих у результаті об’єднання підприємств, є їх справедлива вартість.
Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, формується із прямих нематеріальних витрат, пов’язаних з розробкою і приведенням матеріального активу до стану, придатного для використання.Витрати на підтримання нематеріального активу у придатному для використання стані й одержання від нього первісно визначеної економічної вигоди відносять до складу витрат звітного періоду.
Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається з виразу:
ПЕВ=Пвна*СВна/ЗВна
де ПВ на — первісна вартість нематеріального активу; СВ на — справедлива вартість нематеріального активу; ЗВ на — залишкова вартість цього активу.
СВна/ЗВна Вираз називають коефіцієнтом індексації нематеріального активу. На цей коефіцієнт коригується і знос даного ресурсу. Як і по основних засобах, сума дооцінки залишкової вартості відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки відноситься на витрати звітного періоду.
Вибір того чи іншого підходу до оцінки суттєво залежить від виду та
характеру нематеріального активу, стабільності та природи доходу, що генерується
з його допомогою, можливості його комерційного використання