§ 1. Система та функціональне призначення органів виконавчої влади
Після прийняття 24 серпня 1991 р. Акта про незалежність України та проведення 1 грудня 1991 р. Всеукраїнського референдуму наша країна стала на самостійний державницький шлях розвитку.
Спочатку Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. Президент України був як главою держави, так і главою виконавчої влади. За Конституцією України 1996 р. Україна за формою правління стає президентсько-парламентською республікою. Вона є також унітарною державою, адміністративно-територіальними одиницями якої є: область, район, місто, райони в містах, селище і село. Особливий статус має Автономна Республіка Крим, яка є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.Згідно зі ст. 133 Конституції України до складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Головним суб’єктом виконавчої влади є апарат державного управління. Він є досить складною системою спеціальних органів -органів виконавчої влади (які називають також органами державного управління), що перебувають поміж собою у різноманітних зв’язках та відносинах і виконують основні завдання і функції держави шляхом повсякденної й оперативної управлінської (владно-розпорядчої або адміністративної) діяльності.
Сьогодні в системі виконавчої влади виділяються структурні’ ланки трьох організаційно-правових рівнів:
- вищий рівень - Кабінет Міністрів України (у функціональній взаємодії з Президентом України);
- центральний рівень - міністерства, державні комітети та інші підвідомчі Кабінету Міністрів органи виконавчої влади;
- місцевий, або територіальний рівень, на якому діють органи виконавчої влади загальної компетенції - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; органи спеціальної галузевої та функціональної компетенції, котрі як безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади, так і перебувають у так званому подвійному підпорядкуванні (тобто водночас і відповідному центральному і місцевому органу виконавчої
влади).
Органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління,
умовно поділяють на дві групи:
1.
Центральні органи виконавчої влади, які утворюються, реорганізуються та ліквідуються Президентом України і є найбільш мобільною частиною системи органів виконавчої влади.2. Органи, що здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі відповідно до ст. 118 Конституції України - місцеві державні адміністрації, що виступають більш стабільною частиною елементів системи органів виконавчої влади, яка тісно пов’язана з адміністративно-територіальним устроєм України.
За чинною Конституцією України, у Президента України, незважаючи на значні повноваження, немає виключного права на утворення органів виконавчої влади. Згідно з пунктами 12, 13 ст. 92 Конституції виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади та територіальний устрій України. Тобто певну роль у створенні органів виконавчої влади відіграє законодавчий орган - Верховна Рада України.
Відповідно до обсягу компетенції, якими наділені органи державної влади, вони поділяються на такі:
1. Органи загальної компетенції (Кабінет Міністрів).
2. Органи галузевої компетенції (наприклад, Міністерство освіти і науки).
3. Органи спеціальної компетенції (комітети).
Призначенням системи органів виконавчої влади є організаційно-управлінська та виконавчо-розпорядча діяльність, спрямована на виконання законів з метою забезпечення розвитку та повсякденної діяльності держави, функціонування всього суспільного організму. За Конституцією України, органи виконавчої влади відрізняються від інших державних органів насамперед предметом і сферою 219діяльності. Вони не приймають закони, як Верховна Рада, а забезпечують їх виконання, управління економікою всієї країни, здійснення всіх інших управлінських функцій.