Організаційна структура управління
– це форма організацій системи управління, що визначає сукупність стійких зв’язків системи, забезпечує її цілісність і тотожність самій собі, тобто збереження основних властивостей при різних внутрішніх і зовнішніх зв’язках; спосіб організації і взаємодії елементів системи і зв’язків між ними, є певною характеристикою процесів, які відбуваються між елементами системи.
Під організаційною структурою державного управління прийнято розуміти державно-управлінську категорію, що характеризує відносини сукупності ланок апарату державного управління та наявних організаційних зв’язків між ними, які виражають взаємодію і координацію елементів усередині даної системи.
Структура відображає склад елементів, внутрішню форму організації системи, її статику, тоді як організаційні відносини забезпечують ефективність структурних зв’язків.
Взаємозв’язок і субординація елементів структури динамічні, оскільки мають рухатися слідом за об’єктом управління, що змінюється. Відтак йдеться про сукупність управлінських ланок, що мають бути розміщені в суворій співпідлеглості і забезпечувати взаємозв’язок між суб’єктом і об’єктом управління.
Організаційна структура – один з основних елементів управління організацією. Вона характеризується розподілом цілей і завдань управління між підрозділами і службовцями організацій.
Основні вимоги до організаційної структури управління:
1) мінімальна кількість управлінських зв’язків;
2) усунення елементів дублювання, оперативність і гнучкість в роботі.
Функції і структура управління – дві нерозривно взаємозв`язані та взаємообумовлені сторони одного цілого, а саме організації системи управління, що виступають відповідно як зміст і форма процесу управління.
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР (початок)
| |
| Переваги | Недоліки
|
| Лінійна структура
| |
| Жорстко формалізована, додає стійкості, надійності, оперативності, послідовності. Сприятлива для чіткого проведення в життя владних вимог, узгодженості дій виконавців | Слабо виражені зворотні зв’язки, відсутні ланки з планування рішень, спостерігається перевантаженість інформацією |
| Функціональна структура
| |
| Дозволяє під кожну з функцій управління підібрати високопрофесійний апарат, забезпечити високий рівень стандартизації та формалізації управлінських процесів, виключити дублювання, зменшити потребу у фахівцях широкого профілю. Сприятлива для організації забезпечувальної діяльності | Складність міжфункціональної координації, тенденція надмірної централізації, довгогривалість процедур прийняття рішень, нездатність до оперативних структурних перебудов |
| Лінійно-функціональна структура
| |
| Поєднує перевагу лінійної і функціональної структур. Забезпечує розподіл праці, коли одні органи ухвалюють управлінські рішення і владно проводять їх в життя, а інші забезпечують їх різноманітною інформацією. Більш обґрунтовано готуються плани і рішення. Вивільньнюються лінійні управлінці від аналітичної роботи. Залучаються професіонали у функціональні підрозділи | Відсутність тісних взаємозв’язків і взаємодії на горизонтальних рівнях, погіршення відповідальності за рішення, оскільки приймають їх одні суб’єкти управління, а реалізують як правило інші, тенденція до надмірної децентралізації |
| Дивізіональна структура | |
| Поєднує автономність підрозділів з центрально контрольованим процесом розподілу ресурсів і оцінки результатів | Зростання управлінської вертикалі, поява проміжних рівнів управління дублювання функцій управління на різних рівнях, зростання чисельності штату |
| Матрична структура | |
| Дозволяє швидко адаптуватися до змін умов діяльності організації, сприяє творчості управ-лінців, раціональному використанню персо-налу за рахунок спеціалізації різних видів робіт, посилення демократичних принципів керівництва і мотивації, посилення контролю за виконанням завдань проектів, делегування повноважень від керівників служб керівникам проектів на час їх виконання, підвищення особистої відповідальності. | Складна система субпідлеглості, що іноді ускладнює розподіл завдань та витрати часу, присутність конкуренції між керівниками проектів, складнощі при освоєнні нових проектів |