КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ МЕТОДІВ
| Критерії | Види |
| За функціональним змістом | адміністративні; економічні; правові; соціально-психологічні; |
| За спрямованістю впливу | на загальнодержавний рівень; на різноманітні структури (галузі, регіони, установи, організації та ін.); на окремих працівників; |
| За характером управлінського впливу | прямої дії; непрямої дії. |
Методи державного управління незалежно від застосування в конкретній сфері суспільного життя можна віднести до прямого адміністративного і непрямого регулюючого впливу з боку органів державної влади на відповідні об’єкти управління.
 |
До першої групи відносять методи правового регулювання, переконання, примушення, державного контролю тощо. Серед методів першої групи:
метод правового регулювання, за допомогою якого держава через свої органи справляє вплив на суспільні відносини, дозволяючи їх учасникам здійснювати дії правового характеру, надаючи їм відповідні права і накладаючи на них певні обов’язки, а також дає можливості вибору варіантів поведінки в межах, встановлених правовими нормами;
метод переконання, найбільш поширений у державному управлінні, оскільки він вимагає авторитету влади, створення певних умов, соціального клімату, наявності вагомих аргументів, внаслідок чого посилюється мотивація посадової поведінки;
метод примушення використовується, коли виникає загроза державній цілісності, здійснюються злочинні діяння тощо;
методом державного контролю забезпечується дотримання законів і інших правових актів, що приймаються державними органами.
До групи відносять методи виховання, демократизації управління, розміщення державних замовлень, оподаткування, визначення митної вартості товару тощо.