§ 2. Кабінет Міністрів України

Згідно з чинною Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (ст. 113). Це означає, що він як уряд очолює систему органів виконавчої влади, здійснює цю владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи та контролюючи їх.

Персональний склад Кабінету Міністрів призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України. Згідно з чинною Конституцією України до складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Станом на середину 2001 р. членами Кабінету Міністрів було 15 міністрів - аграрної політики, внутрішніх справ, екології та природних ресурсів, економіки, палива та енергетики, закордонних справ, культури і мистецтва, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оборони, освіти і науки, охорони здоров’я, праці та соціальної політики, транспорту, фінансів, юстиції.

Відповідно до чинного законодавства чисельність Кабінету Міністрів не може перевищувати 25 чоловік. Посади членів Кабінету Міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з них є політичними, а не належать до категорії посад державних службовців, визначених Законом України "Про державну службу".

Прем’єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, схваленої Верховною Радою Програми діяльності Кабінету Міністрів, визначає коло обов’язків і розподіляє їх між Першим віце-прєм’єр-міністром, віце-прем’єр-міністрами та міністрами, координує їх діяльність, може застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності (крім звільнення з посади) до членів Кабінету Міністрів, керівників інших органів виконавчої влади та їх заступників.

На Першого віце-прем’єр-міністра і віце-прем’єр-міністрів Конституцією України покладається завдання, як на заступників Прем’єр-міністра, вироблення стратегії і тактики реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів у закріплених за ними напрямах і сферах діяльності, спрямовування, координації та контролю роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади для виконання завдань уряду. Вони також попередньо розглядають і погоджують проекти рішень Кабінету Міністрів, вживають заходів щодо врегулювання можливих розбіжностей серед членів Кабінету Міністрів, заміщують Прем’єр-міністра, в порядку черговості, у разі його відсутності, діючи в межах, визначених Прем’єр-міністром.

Кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України, одноособово або після проведення відповідних консультацій з Головою Верховної Ради України та головами її комітетів, груп і фракцій визначає Президент України і вносить її на розгляд Верховної Ради України. Кандидат на посаду Прем’єр-міністра України виступає на засіданні парламенту з доповіддю про основні напрями майбутньої діяльності Кабінету Міністрів, відповідає на запитання народних депутатів України. В обговоренні кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України беруть участь тільки народні депутати України за процедурою, передбаченою Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Надання згоди на призначення Президентом України запропонованого ним кандидата на посаду Прем’єр-міністра України здійснюється Верховною Радою України таємним голосуванням, яке проводиться тільки шляхом подання бюлетенів. Така згода, відповідно до ст. Г14 Конституції України, вважається наданою, якщо за запропоновану кандидатуру проголосувало більше половини депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Результати голосування оформлюються постановою Верховної Ради.

У разі відхилення Верховною Радою кандидатури, запропонованої Президентом України, останній у семиденний строк після консультацій з Головою Верховної Ради та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд парламенту нову кандидатуру на цю посаду.

У разі повторного відхилення Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра Президент України вносить на розгляд парламенту кандидатуру, погоджену з депутатськими групами та фракціями, що складають більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Про погодження такої кандидатури складається протокол, який скріплюється підписами Президента України та уповноважених представників відповідних депутатських фракцій і груп.

Кожний наступний розгляд Верховною Радою України кандидатури на посаду Прем’єр-міністра України (за винятком першого) відбувається в тому ж порядку, але не пізніше ніж у семиденний строк.

Після одержання згоди Верховної Ради України Президент України в трьохденний строк видає Указ про призначення Прем’єр-міністра України.

Прем’єр-міністр України протягом 14 днів від дня свого призначення на посаду вносить Президентові України пропозицію щодо структури та персонального складу Кабінету Міністрів України та інформує про них Верховну Раду України. На підставі подання Прем’єр-міністра Президент України видає указ про призначення членів Кабінету Міністрів України. Структура та чисельність Кабінету Міністрів України також затверджується указом Президента України.

Новосформований Кабінет Міністрів України набуває повноважень з моменту складання присяги не менше ніж двома третинами від загальної чисельності Кабінету Міністрів на пленарному засіданні Верховної Ради України в присутності Президента України. Дана процедура має відбутися не пізніше ніж через 10 днів після сформування Кабінету Міністрів України. Відмова члена Кабінету Міністрів скласти присягу має наслідком звільнення його з посади.

Не пізніше ніж у двомісячний строк після набуття повноважень новоутворений Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховної Ради України Програму діяльності Кабінету Міністрів, у якій міститься концептуальний виклад стратегічної діяльності та засобів виконання завдань, покладених на Кабінет Міністрів.

Програма діяльності Кабінету Міністрів не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її подання має розглянутися Верховною Радою України на пленарному засіданні. Вона вважається схваленою, ікщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу парламенту.

Верховна Рада України може надати Кабінету Міністрів України можливість протягом 30 днів доопрацювати програму своєї діяльності, запропонувавши йому при цьому вивчити і врахувати ті пропозиції і зауваження, які були висловлені при її обговоренні на пленарному засіданні та в комітетах Верховної Ради.

Кабінет Міністрів кожного нового складу утворюється на строк, що не перевищує строку повноважень Президента України, оскільки він, згідно зч. 1 ст. 115 Конституції України, зобов’язаний скласти свої повноваження перед новообраним Президентом України.

Згідно з Указом Президента України "Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" від 29 травня 2001 р. у складі Кабінету Міністрів запроваджено посаду Державного секретаря Кабінету Міністрів. На нього покладається організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Державний секретар Кабінету Міністрів очолює Секретаріат Кабінету Міністрів України, організовує забезпечення діяльності Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністрів, затверджує за погодженням з Прем’єр-міністром України та Міністерством фінансів України штатний розпис та кошторис видатків Секретаріату, відповідно до законодавства призначає на посади та звільняє з посад його працівників.

Державний секретар Кабінету Міністрів України має першого заступника та заступників. Призначається на посаду Державний секретар Кабінету Міністрів за поданням Прем’єр-міністра України та звільняється з посади Президентом України.

Державний секретар Кабінету Міністрів України може бути звільненим з посади лише у разі неналежного виконання обов’язків, неможливості їх виконання за станом здоров’я, набрання чинності обвинувальним вироком суду щодо нього та в інших випадках, передбачених Законом України "Про державну службу". Припинення повноважень Кабінету Міністрів України, зміни в його складі не можуть бути підставою для звільнення з посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України.

Відповідальність уряду перед Президентом полягає в тому, що саме Президент за згодою Верховної Ради призначає Прем’єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. За поданням Прем’єр-міністра Президент України призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження на цих посадах. Президент також утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, має право на скасування актів Кабінету Міністрів. Крім цього кожен член Кабінету Міністрів України у будь-який час може бути звільнений з посади Президентом України. В цьому полягає так звана політична відповідальність членів уряду. Але водночас кожний член Кабінету Міністрів також має право з особистих чи політичних міркувань заявити Президентові про свою відставку. Заява про відставку подається на ім’я Президента України через Прем’єр-міністра, який зобов’язаний невідкладно доповісти про це главі держави і повідомити свої міркування щодо прийняття чи неприйняття відставки. Відставка Прем’єр-міністра України автоматично має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів.

Підзвітність і підконтрольність Кабінету Міністрів Верховній Раді реалізуються через його обов’язкові відповіді на депутатські запити, розгляд звернень комітетів та тимчасових комісій парламенту, регулярне інформування народних депутатів про роботу уряду на "Днях уряду". До того ж уся діяльність Кабінету Міністрів, пов’язана з додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, перебуває під постійним парламентським контролем з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України здійснює від імені Верховної Ради України Рахункова палата. Згідно з Законом України "Про Рахункову палату" (11 липня 1996 р.) вона є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України та підпорядкований і підзвітний їй. Крім того, Кабінет Міністрів України, згідно зі статтями 96, 97 Конституції України, щорічно подає Верховній Раді доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року, а також відповідний звіт про виконання Державного бюджету України за минулий рік. Згідно зі ст. 87 Конституції Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів більшістю від свого конституційного складу. Після прийняття такої резолюції Прем’єр-міністр невідкладно вручає Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів, яка приймається. Але з метою створення певної стабільності в роботі Кабінету Міністрів та уникнення ситуації постійного тримання уряду під загрозою розгляду питання про його відповідальність ч. 2. ст. 87 передбачає, що це питання не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Незалежно від обставин припинення повноважень Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до складання присяги новосформованого уряду, але не довше 60 днів. Таке доручення дається у формі указу Президента.

Діяльність Кабінету Міністрів згідно з його компетенцією спрямована на забезпечення інтересів Українського народу шляхом додержання Конституції і законів України, актів Президента України та реалізацію Програми діяльності Кабінету Міністрів України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, охорони довкілля, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності. Для реалізації зазначених завдань Кабінет Міністрів України наділений широкими повноваженнями, котрі зводяться до того, що він: 1. У сферах економіки, фінансів, науки і технологій:

- здійснює прогнозування і антимонопольно регулювання економіки України; на засадах рівності перед законом сприяє розвитку всіх форм власності, підприємництва та забезпечує загальну соціальну спрямованість економіки; здійснює управління об’єктами державної власності; делегує окремі повноваження щодо управління зазначеними об’єктами міністерствам, іншим підвідомчим Кабінету Міністрів органам та організаціям, а також місцевим державним адміністраціям; організовує розробку та реалізацію загальнодержавних програм;

- вживає заходів щодо підтримки національного товаровиробника, структурної перебудови економіки та прискореного розвитку її пріоритетних галузей, проведення аграрної реформи, залучення інвестицій в економіку України, утворює і використовує державні резервні фонди, визначає порядок формування та розміщення замовлень на виробництво продукції для державних потреб;

- здійснює розробку та забезпечує виконання Державного бюджету України, контролює обслуговування державного боргу України, додержання порядку державного ціноутворення, організовує державне страхування, випуск державних внутрішніх позик, проведення грошово-речових лотерей, сприяє забезпеченню стабільності грошової одиниці України;

- стимулює інноваційну діяльність товаровиробників, визначає пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, висуває пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування науково-технічної сфери, створює, реорганізовує і ліквідовує державні науково-дослідні установи.

2. У сферах соціального розвитку, освіти і культури:

- проводить державну соціальну політику, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення, забезпечення його зайнятості, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки працівників, соціального захисту непрацездатних і малозабезпечених верств населення, охорони сім’ї, материнства і дитинства, регулює та аналізує міграційні процеси;

- розробляє та здійснює заходи щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку галузей охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, туристичного та рекреаційного господарства;

- забезпечує реалізацію державної політики у сфері етно-національного розвитку України і міжнаціональних відносин, охорону історичної та культурної спадщини, всебічний розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, створює умови для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України, сприяє задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України;

- проводить державну політику в сфері інформації, сприяє становленню єдиного інформаційного простору на території України.

3. У сфері забезпечення прав і свобод людини, законності та громадського порядку, національної безпеки і обороноздатності:

- розробляє та забезпечує проведення державної правової політики, організовує роботу, спрямовану на вдосконалення правового регулювання відносин у сфері державного будівництва, господарській і соціально-культурній сферах;

- здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади;

- вживає заходів для забезпечення та захисту прав і свобод людини та громадянина, забезпечує охорону приватної та інших форм власності, громадського порядку, активну боротьбу зі злочинністю, виконання судових рішень;

- забезпечує фінансування видатків на утримання судів та створення належних умов для їх функціонування та діяльності;

- вживає заходів щодо фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності правоохоронних органів, а також щодо соціального захисту працівників цих органів та членів їх сімей;

- забезпечує заходи щодо гарантування національної безпеки та обороноздатності України, охорони й захисту її державного кордону і території, керівництво цивільною обороною України;

- у межах бюджетних асигнувань на оборону визначає чисельність громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу і навчальні збори, забезпечує реалізацію прав і гарантій військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби (та членів їхніх сімей).

4. У сфері охорони природи, екологічної безпеки і природокористування:

- організовує управління охороною і раціональним використанням природних ресурсів, розробляє і забезпечує виконання державних і міждержавних екологічних програм, вживає заходів щодо вдосконалення економічного механізму природокористування;

- відповідно до чинного законодавства приймає рішення щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення діяльності підприємств, організацій і установ незалежно від форм їх власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- забезпечує виконання заходів, передбачених програмою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вживає заходів щодо усунення шкідливих наслідків інших аварій і катастроф, стихійного лиха.

5. У сферах зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності:

- бере участь у забезпеченні виконання міжнародних договорів України, проводить переговори та підписує міжнародні угоди, які укладаються від імені Кабінету Міністрів України;

- організовує управління зовнішньоекономічною діяльністю держави, митною справою, складанням платіжного балансу України, забезпечує раціональне використання державних валютних коштів, разом з Національним банком України здійснює валютне регулювання, виступає гарантом з кредитів, які надаються іноземними банками, фінансовими та іншими організаціями Україні. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України вирішує також і інші питання державного управління.

Щодо центральних органів Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у провідних сферах і галузях суспільного та державного життя України і підвідомчі та підпорядковані йому. Прем’єр-міністр вносить Президентові України подання щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, призначення на посади та звільнення з них їх керівників, накладає на цих керівників та їх заступників дисциплінарні стягнення. Кабінет Міністрів затверджує штатну чисельність працівників апарату і розмір асигнувань на утримання центральних органів виконавчої влади в межах виділених на це коштів із Державного бюджету України. Кабінет Міністрів має право скасовувати повністю або в окремій частині акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Більш детальна регламентація особливостей відносин Кабінету Міністрів України з окремими центральними органами виконавчої влади, а також інші питання організації, компетенції та порядку діяльності цих органів визначається спеціальними законами.

Згідно з Конституцією України Кабінету Міністрів України підзвітні та підконтрольні місцеві державні адміністрації, голови яких при здійсненні своїх повноважень також відповідальні перед ним. Підзвітність і підпорядкованість Кабінету Міністрів України обласних і районних державних адміністрацій не поширюється на ту частину повноважень, які делеговані їм відповідними радами народних депутатів.

Кабінет Міністрів України в особі Прем’єр-міністра вносить Президентові України подання щодо призначення на посаду чи звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій.

Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність місцевих державних адміністрацій, одержує від них докладну інформацію щодо їхньої діяльності, регулярно заслуховує звіти голів державних адміністрацій з визначених урядом питань. У разі неналежного виконання головою місцевої державної адміністрації покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів звертається до Президента України з поданням про звільнення.

Кабінет Міністрів України також спрямовує, координує та контролює діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо виконання Конституції і законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України на території АРК і має право одержувати від її уряду інформацію з питань здійснення цієї діяльності.

Кабінет Міністрів України має певні повноваження у відносинах з Президентом України та органами, які створюються при ньому. Ці повноваження виявляються, насамперед, у тому, що Кабінет Міністрів спрямовує діяльність органів виконавчої влади на реалізацію Президентом України своїх повноважень щодо забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності, національної безпеки і обороноздатності, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, додержання прав і свобод людини і громадянина та інших питань.

У разі видання Президентом України актів з питань, передбачених ч. 4 ст. 106 Конституції України, вони скріплюються підписами Прем’єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Кабінет Міністрів за дорученням Президента України чи за власною ініціативою здійснює підготовку пропозицій з питань, віднесених до компетенції Президента України, та розробку законопроектів.

Кабінет Міністрів України взаємодіє з адміністрацією Президента України, консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, які створюються при главі держави, на засадах і в порядку, визначених актами Президента України. Посадові особи апарату Президента України, консультативних, дорадчих та інших органів і служб при Президентові України не мають права давати доручення Кабінету Міністрів України та окремим його членам.

Відповідно до Конституції України (ст. 107) при Президентові України функціонує такий орган, як Рада національної безпеки і оборони України, рішення якої зобов’язаний виконувати Кабінет Міністрів. Прем’єр-міністр за посадою входить до складу цього органу.

Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами включають: здійснення урядом законодавчої ініціативи у Верховній Раді; повноваження у зв’язку із затвердженням і контролем за виконанням Державного бюджету України, підготовкою, затвердженням і виконанням загальнодержавних програм; звітування перед Верховною Радою про свою діяльність; відносини уряду з Рахунковою палатою; повноваження, пов’язані з підконтрольністю Кабінету Міністрів України Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; відповіді уряду та його членів на депутатські звернення та запити; розгляд Кабінетом Міністрів звернень комітетів та комісій парламенту; регулярне інформування народних депутатів України про результати роботи уряду.

Члени Кабінету Міністрів або за їх дорученням керівні працівники і спеціалісти апарату уряду, а також центральних органів виконавчої влади можуть брати участь у засіданнях комітетів, тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради з питань, що стосуються компетенції Кабінету Міністрів.

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України, який очолює призначений на посаду Президентом України Державний секретар Кабінету Міністрів України (за поданням Прем’єр-міністра України).