Закон Угорського парламенту про автономію «Руської країни» в рамках Угорщини (25 грудня 1918 p.)1
Народній закон ч[ислом] X з року 1918[144] [145] про автономію Руської Нації, живучої в Мадярщині
Руській Нації, що живе в рамках Мадярщини, належить повне право на самовизначення в ділянках внутрішньої адміністрації, законодавства, публічного шкільництва й навчання, її народної культури, практикування і навчання релігії та вживання мови, і то так законодавча влада, як і виконавча, для яких є міродатні постанови, визначені в цьому законі.
§2.
3 частин Комітатів Мараморош, Угоча, Берег і Уг, що замешкані Русинами, утворюється автономна правно-політична територія під назвою «Руська Країна».
Державно-правне впорядкування територій Комітатів Земплин, Шариш, Абауй-Торна та Спіш, які замешкані Русинами, залишається невирішеним аж до заключення загального мирового договору.
Границі «Руської Країни» тимчасово будуть визначені спільною Комісією, зложеною з представників Мадярської Народної Республіки та Руської Країни, аж поки вони остаточно не будуть визначені міжнародною мировою конференцією.
§3.
Руська Країна править усіми її автономними справами через свої власні органи.
У тих справах, що є спільними з Мадярською Народною Республікою, діють спільні державні органи.
Такими спільними справами є: закордонна політика, військо, фінанси, державна приналежність, законодавство по лінії приватного і карного права, як також справи, що належать до господарської та соціяльної політики.
§4.
Законодавчими органами Руської Країни є:
1. У всіх автономних справах Руський Народний Сойм.
2. У справах, які є спільними з Мадярською Народною Республікою, спільний Парлямент Мадярщини, в якому Руська Нація має бути заступлена пропорційно до її населення.
§5.
Урядовими органами Руської Країни є:
1. Міністерство для Руської Країни та
2. Державне Намісництво Руської Країни.
§6.
Ha чолі Міністерства для Руської Країни стоїть Міністр для Руської Країни, який відповідальний у рівній мірі перед Руським Народним Сой- мом і спільним Парляментом Мадярщини; Міністер для Руської Країни являється рівноправним членом Народного Уряду Мадярщини в усіх загальнодержавних справах, тоді як у автономних Справах є він найвищим виконавчим органом. Його заступником єДержавний Секретар.
Місцем осідку Міністерства для Руської Країни є Будапешт.
§7.
Ha чолі Державного Намісництва Руської Країни стоїть Державний Намісник для Руської Країни.
Місцем осідку Державного Намісництва є Мукачів.
Державне Намісництво діє під доглядом і контролею Міністра для Руської Країни.
§8.
Членів Руського Народного Сойму вибирається згідно з постановами народного законуч. 1. з p. 1918-го шляхом загального, тайного, рівного й безпосереднього голосування.
Правне положення руських представників у спільному Парляменті Мадярщини унормується окремим законом.
Населенню Руської Країни, яке розмовляє неруською мовою, гарантується муніципальна й культурна автономія.
§ 10.
Державні добра, копальні й ліси на території Руської Країни переходять на власність законних представників Руської Нації, як організованої правно-політкчноі одиниці.
§"•
Цей закон переведе в життя Народний Уряд Мадярщини в порозумінні з Міністром для Руської Країни. Рівнож Народний Уряд Мадярщини в порозумінні з Міністром для Руської Країни поробить усі переходові заходи, необхідні для реалізації цього закону.
Поки для цієї справи не прийнято ані загальнодержавного, ані автономного бюджетового закону, на покриття коштів уведення в життя цього закону Міністер Фінансів у порозумінні з Міністром для Руської Країни виготовить окремий кошторис і подбає про покриття з цим зв'язаних коштів.
§ 12.
Цей закон набуває сили з днем його оголошення.
Будапешт, дня 21 грудня 1918 p.
Стерчо П. Карпато-україноька лержава. Ao історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. — Торойто, 1965. — C. 225—227.
13.2.