Вернадський Іван Васильович 1821—1884
Економіст, публіцист, видавець, батько всесвітньовідомого вченого Володимира Івановича Вернадського. Народився у Києві, походив із дворян.
Закінчив Університет Св. Володимира в 1841. Викладав російську словесність у Кам’янець-Подільській, а потім у Другій київській гімназіях. Упродовж 1843—1846 стажувався за кордоном для підготовки до професорського звання з подальшим отриманням університетської кафедри політичної економії. Після захисту магістерської дисертації «О теории потребностей» (1847) у званні ад’юнкта почав читати лекції в Київському університеті. Докторську дисертацію «Историко-критическое исследование об итальянской политико-зкономической литературе до начала XIX века» захистив у 1849 в Московському університеті. Після повернення до Києва був затверджений екстраординарним професором. Переведений до Московського університету, де працював упродовж 1850—1856.У 1856—1868 перебував на державній службі чиновником з особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ у С.-Петербурзі в чині статського радника. Видавав журнали «Зкономист» і «Зкономический указатель». В 1869—1876 очолював Харківську контору Державного банку. Після виходу на пенсію повернувся до столиці та продовжив свою видавничу діяльність. Вирізнявся ліберальними поглядами, був прихильником обмеження самодержавної влади.
Проїзний документ, виданий І. В. Вернадському для зарубіжного наукового відрядження. 1847 р.
Журнал «Зкономист», видавцем і головним редактором якого був Іван Вернадський. Навколо цього часопису він об’єднав кращих економістів (теоретиків і практиків) свого часу. У ньому друкувалася також його перша дружина Марія Миколаївна Шигаєва, яка стала першою жінкою на теренах Російської імперії, що писала на економічні теми.
Повний комплект «Зкономиста» є бібліографічною рідкістю. Цей примірник видання перебував у бібліотеці М. X. Бунге — колеги і товариша І. В. Вернадського
Сторінки записника І. В. Вернадського періоду його закордонного відрядження 1843—1846 рр.
Фото І. В. Вернадського 1850—1860-х років.
У родинному альбомі Вернадських цей портрет помилково датується 1880-м роком
Матеріали для лекцій із політичної економії, підготовлені І. В. Вернадським у 1848—1849 рр. і збережені його сином Володимиром
Сторінка родинного альбому Вернадських.
Поруч з фотопортретами І. Вернадського його друга дружина Ганна Петрівна Константинович (Вернадська)
Приватний лист професора Університету Св. Володимира Костянтина Феофілактова до Івана Вернадського від 24 грудня 1874 р. — хрестоматійний зразок «професорської культури», який засвідчує наявність зв’язків колишнього викладача зі своєю Аіта Маїег після від’їзду з Києва
Володимир Вернадський. Фото початку XX ст.
Володимир Іванович так писав про батька: «Зто бьіл, бесспорно, прекрасний человек, я его очень любил, хотя по характеру ми с ним не совсем и сходились и сходимся. Лицом я на не- го очень похож. Он бьш очень горяч И ВСПЬІЛЬ- чив, особенно в молодости, но бьіл человеком ясного ума, замечательно нежной, мягкой души; ему недоставало только сили и настойчивости в характере, и отот недостаток имел на него боль- шое влияние».
Письма Н. Е. Вернадской (1886—1889) II В. И. Вернадскиіі. Москва, 1988. С. 18
В. І. Вернадський завжди підкреслював українські симпатії батьків: «Отец и мать мои били киевляне. В обеих семьях бьіли живи нацио- нальньїе украинские традиции... Отец и мать хорошо знали украинский язик».
Страницьі автобиографии В. И. Вернад- ского. Москва, 1981. С. 10
Фрагмент робочого кабінету Володимира Вернадського з портретами батька на стіні
