Цехановецкий Григорій Матвійович 1833—1898
Економіст, професор кафедри політичної економії та статистики Університету Св. Володимира, ректор Харківського університету.
Походив з Чернігівщини. Освіту здобув у Ніжинській гімназії, згодом в Університеті Св. Володимира на історико-філологічному факультеті, який закінчив у 1855 зі ступенем кандидата. Вчителював у Ніжинській гімназії. Після магістерського іспиту і захисту дисертації «Значение Адама Смита в истории политико-зкономических систем» отримав посаду ад’юнкта кафедри політичної економії та статистики Київського університету (1859). Одночасно викладав в Інституті шляхетних дівчат і Кадетському корпусі.У 1862 відбув наукове відрядження за кордон. У 1869 захистив докторську дисертацію «Железньїе дороги и государство.
Опьгг исследования о важнейших предметах зкономии и политики железньїх дорог» і став ординарним професором. Від 1871 — проректор Університету Св. Володимира. Після другого закордонного відрядження перейшов до Харківського університету на посаду професора кафедри політичної економії. Упродовж 1881—1884 — ректор Харківського університету.
Від ректорства відмовився на користь викладацької діяльності.
«Следующую лекцию по политической зкономии читал профессор Цехановецкий, он же проректор университета. При всей своей личной симпатин уважаемьій профессор читал лекции довольно вяло, хотя лекции сами по себе представлялись довольно содержательньїми. Заслуга профессора состояла, впрочем, в том, что он с большой охотой предлагал свои услуги для руководства сту- дентов при виборе авторов сочинений по политической зкономии, для более полного изучения зтой науки.
[...] Между тем наших юристов особенно занимала политическая зкономия, как и вообще в ту пору молодежь увлекалась или естественними, или социально-зкономическими науками... На зкза- менах г.
Цехановецкий бьіл снисходителен к студентам, а как проректор совершенно равнодушно относился к своєму «административному» положенню, довольствуясь теплим и уютньїм уголком в казенной квартире в здании университета».Чеважевский В. Указ, праця. С. 194
Книги Григорія Цехановецького з бібліотеки професора історико- філологічного факультету Володимира Антоновича. Вони приятелювали на грунті українства, від чого Г. Цехановецький, за словами О. Кістяківського, згодом відійшов
«У салоні Гешвенд моя сестра познайомилася з професором політичної економії Цехановець- ким, що в той час прославився своєю магістерською дисертацією «Железньїе дороги России». Високий, трохи згорблений, з бородою, він мав приємне розумне обличчя з насмішкуватими очима, що ними він часто дивився поверх окулярів, — це надавало йому якийсь вираз особливої цікавості. Він дуже подобався моїй сестрі, бував у нас, дуже шанував нашого батька, але раптом його покликали до Харківського університету і він покинув Київ. Це був справжній професор із широкою освітою, з серіозною науковою підготовкою, бував і по європейських університетах. Він добре ставився до українців, бо й сам був з Чернігівщини. В Харкові я зустрілася із ним у 90-х роках; він тоді вже належав до української громади. В родині його сталася страшна пригода. Він оженився з бувшою дружиною теж професора Вольца, дуже милою жінкою. Мав двоє дітей — сина й дочку, і ось син через необережність стрілив із револьвера в свою матір і вбив її. Це так його вразило, що довго лікарі боялися, щоб він не збожеволів».
Русова С. Мої спомини. Київ, 1996. С. 21
