2. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Зміни до правового Положення про селян внесли також інші реформи. Внаслідок проведення земської реформи 1864 р, у губерніях Лівобережжя і Півдня України селяни «обирали незначний відсоток гласних (депутатів) земських повітових зборів.
Новим соціальним явищем кінця XIX ст. було переселення селян із України у Крим, на Кавказ, до Сибіру. Проте воно не розв'язало гострих проблем остаточно розорених селян.З розвитком промисловості в Україні зростала кількість робітників. З початку 80-х років під впливом масового страйкового руху, зокрема у 90-х роках, царське самодержавство стало на шлях регулювання відносин між робітниками і фабрикантами, на шлях видання фабричного законодавства. Страйкарі висували не тільки економічні, а й політичні вимоги. З 1897 р. в Україні діяли київський і катеринославський Союзи боротьби за визволення робітничого класу. У Мінську 1898 р. прийнято рішення про утворення Російської соціал-демократичної партії.
У межах законодавства про стани царизм проводив заходи, що сприяли розширенню прав буржуазії. Проте прошарок української національної буржуазії становив невелику частину населення. В її середовищі виник також соціальний прошарок інтелігенції — лікарі, адвокати, чиновники. Велике значення для розширення прав буржуазії мали земська, міська і судова реформи. Відповідно до встановлених ними високих майнових цензів представники буржуазії отримали доступ до органів місцевого самоврядування, зокрема до міських дум і міських управ, а також до судових посад.
Національний склад дворянства змінився у зв'язку зі збільшенням в Україні кількості російських поміщиків які придбали землі в Україні на встановлених царизмом пільгових умовах. За дворянством надалі зберігалося становище найпривілейованішого стану. Нормами Зводу за конів Російської імперії українське та польське дворянство за правоздатністю прирівнювалося до російського Судова і земська реформи забезпечили дворянству пере вагу у створюваних судових і земських органах. Відповідне до військової реформи 1874 р.. Статуту про загальну військову повинність дворянство залучалося до військове служби, однак для нього встановлювалися пільги, що Забезпечували в армії офіцерські посади і скорочений терми служби.
Чиновникам-дворянам і поміщикам центральних губерній Росії надавалися окремі пільгові умови при набутті у власність чи оренду земель у Правобережній Україні